Нещодавно голова облдержадміністрації Ігор Бондаренко провів розширену нараду стосовно ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг, контролю за використанням бюджетних коштів у цій галузі. До участі в діловій аналітичній розмові були запрошені керівники облради Михайло Рівіс і постійної депутатської комісії з питань розвитку бізнесу, виробничої інфраструктури, банківської діяльності та інвестицій Андрій Андріїв, очільники департаментів, управлінь ОДА, правоохоронних і контролюючих органів, експерти Держагентства автодоріг України, представники фірм шляховиків та журналісти. За підсумками зібрання І. Бондаренко підписав доручення, де чітко визначений комплекс заходів, які необхідно виконати у стислі строки для безперебійного та безпечного руху транспорту в зимовий період. Краяни теж вважають дорожнє питання одним із найважливіших, тож усім цікаво детальніше дізнатися про реальний стан справ.

ДОРІГ У КРАЇ – ПОНАД 9 ТИСЯЧ КІЛОМЕТРІВ

ІгореСамійловичу, чим викликане проведення цієї наради і прийняття жорстких рішень?
– Детально вивчивши стан автошляхів Закарпаття, проаналізувавши численні звернення та справедливі нарікання мешканців області, я переконався, що діяти слід рішуче й негайно. Адже під маркою катастрофічної нестачі коштів криються речі, до яких відповідним службам слід уважно придивитися. Якось на прийомі один, вважаю, тямущий чоловік вилив душу: «Наші дороги – це як система кровоносних судин у людському організмі. А в якому вони стані?! В будь-яку мить тромб відірветься, чи й узагалі інсульт вибухне». Що ж, дуже образно, але правдиво й переконливо.
А якою є система доріг Закарпаття у, так би мовити, кількісному виразі? Адже кошти для її утримання й розбудови таки виділяються, до того ж немалі.
– Всього у нас протяжність шляхів загального користування та вулиць і доріг комунальної власності становить 9 234 км. З них у сфері управління служби автомобільних доріг у Закарпатській області – 926,4 км трас державного значення. У віданні профільного управління ОДА – 2 427,7 км, у тому числі 55 крайових транспортних артерій протяжністю 1 008,8 км та 295 районних завдовжки 1 415,9 км. Зважмо, що з усіх автошляхів 671,1 км проходять у гірській місцевості Великоберезнянського, Воловецького, Міжгірського, Рахівського районів та частково Іршавського, Перечинського, Тячівського, Свалявського і Хустського. І вони – єдина можливість сполучення глибинки з адміністративними центрами.
Але це ще не все. В нас 50 відсотків місцевих доріг знаходяться в безпосередній близькості до річок або гірських потоків, які в будь-який момент можуть створити повеневу небезпеку, загрозу зсувів тощо. Зважмо й на 12 перевальних ділянок, утримання яких у належному стані вимагає посиленої уваги. На додачу переважна більшість шляхів введені в експлуатацію у 50 – 60-х роках минулого століття. Близько 90% протяжності автомобільних артерій потребують капітального або, принаймні, середнього поточного ремонту. Зрозуміло, що це вимагає великих коштів і їх ефективного використання. Але про яку позитивну результативність може йти мова, якщо у 2018-му приведено до ладу всього 22,7 км, а цьогоріч станом на жовтень – 44 км доріг державного значення?
Люди справедливо нарікають, що податки сплачують згідно з чинним законодавством, а натомість, як говорив наш перший президент, «маємо те, що маємо». Зокрема за бездоріжжям стоять і конкретні долі та трагедії. Торік в Україні внаслідок ДТП загинуло 3 350 чоловік! На Закарпатті у 2018-му сталася 151 аварія, цьогоріч – 115. Чимало з них – через аварійний стан покриття. Тож, підсумовуючи, скажу: в умовах гірських районів області шляхи вимагають особливої уваги. Тим більше тепер, коли на порозі зима.

ГРОШІ НЕ ПОВИННІ «ЗАКАТУВАТИ В АСФАЛЬТ»

ЗМІ після наради цитували Ваші слова: «Кожна яма на дорозі має ім’я свого виконавця ремонтних робіт». У що обходяться такі «автографи» для бюджету краю?
– На жаль, дорого. Тому для участі в наради ми запросили представників контролюючих і правоохоронних органів. Потрібно нарешті рахувати й перевіряти кожну гривню, яка виділяється з бюджету на утримання шляхового господарства. Часом диву даєшся, як навчилися в нас «закатувати гроші в асфальт». До прикладу, не встигнуть завершити ремонт на якійсь ділянці, як люди повідомляють в ОДА: «Роботи виконані неякісно. Знову ями!» А вони ж знають, чиї це «автографи». Чому так стається? Хто і як здійснює експертну оцінку проєктно-кошторисної документації? Тут є над чим замислитися й почати робити відповідні висновки.
Цілком підтримую думку, яку висловив Михайло Рівіс стосовно катастрофічної ситуації, що склалася в Закарпатському облавтодорі, котрий донедавна був одним із кращих в Україні. Нині в його «активі» 17 мільйонів боргів по ПДВ. Зрештою, далеко не всі виконані роботи відповідають сучасним вимогам, переважно вони дуже далекі від тої якості, яку забезпечують шляховики у Словаччині, Угорщині, Румунії… А ми ж орієнтуємося на європейські стандарти. Аналогічна ситуація в комунальному підприємстві «Будкомплектторг».
За результатами наради Ви підписали відповідне доручення. Що, на Вашу думку, зараз найважливіше зробити?
– Об’єднати зусилля й можливості виконавчої влади, обласної та всіх рівнів місцевих рад, розробивши систему спільного депутатсько-громадського контролю за ходом і якістю ремонтно-будівельних робіт, методикою і практикою їх прий­мання. На нараді знайшла підтримку наша пропозиція стосовно створення робочої групи за участю представників профільних комісій Закарпатської облради, котра би здійснювала контроль за розподілом та використанням бюджетних коштів, технічним переоснащенням виробництв із ремонту й будівництва автодоріг краю.

 

У КОЖНОМУ РАЙОНІ ВИЗНАЧАТЬ 1-2 ПРІОРИТЕТНІ ШЛЯХИ

Доводиться спостерігати, коли, до прикладу, розпочнуть ремонт на одній ділянці, заасфальтують кілометр-два, а тоді аврально перекидають техніку та людей на інше місце, часом навіть не в тому районі. У підсумку ніде немає належного ладу…
– Щоб такий стан справ припинити, департамент фінансів ОДА отримав доручення скласти перелік пріоритетних доріг, визначити в кожному районі по 1-2 найважливіші та планувати їх ремонт не окремими ділянками, а по всій протяжності.
Буде також запроваджена при укладенні договорів і проведенні публічних закупівель персональна відповідальність замовників, підрядників із ремонту та будівництва шляхів за неякісно виконані роботи. Слід визнати, що серйозним гальмом у цій справі є недосконалість чинного законодавства. Зокрема давно назріла необхідність внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині погодження фінансування ремонтно-будівельних робіт на автодорогах області.
Обставини змушують звернутися до Кабміну стосовно відновлення дії «митного експерименту» задля подальшої реалізації заходів із розвитку транспортних артерій загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з ними.
Гостро відчувається необхідність партнерства з центральними органами влади, що дозволить із користю для спільної справи підключитися до національної мережі шляхів, реалізовувати проєктування, фінансування з урахуванням перспектив міжнародних транспортних коридорів. На Закарпатті маємо недофінансування дорожньої галузі на 90% від її потреб, тож підтримка з боку керівництва держави просто життєво необхідна.
До речі, згідно з моїм дорученням, уже готуються відповідні звернення, проводиться звірка бюджетної заборгованості за фактично виконані роботи, надані послуги, поставлені матеріально-технічні ресурси для будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування в межах нашої області. Зведені дані мають підготувати в розрізі підрядних організацій.

 

БУДІВНИЦТВО Й РЕМОНТИ ДОРІГ ХОЧУТЬ ПЛАНУВАТИ НА 5 РОКІВ УПЕРЕД

Обставини вимагають вирішувати нинішні завдання, передбачаючи ситуацію на кілька років уперед. Адже навантаження на закарпатські дороги стрімко й невпинно зростає.
– Звісно, що так. Недарма на нараді йшлося і про цей аспект. Тому вважаємо за необхідне невідкладно запровадити систему довгострокового – принаймні на 5 років – планування нового будівництва, капітального, поточного та експлуатаційного ремонту автошляхів області. До речі, їх ефективне використання залежить і від цілої низки чинників. Зокрема – стану мостів, залізничних переїздів, розташованих у межах Закарпаття. Для цього нам необхідно спільно з АТ «Укрзалізниця» визначити потребу та джерела щодо їх утримання й ремонту. Зрештою, цього вимагає указ Президента України «Про розвиток Карпат».
Для виконання обсяжного комплексу завдань у сфері ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних шляхів потрібно подумати над створенням сучасної проєктної групи з числа кращих інженерів України та Європи. А це вже зі сфери підбору та розстановки висококваліфікованих фахівців. Тим більше, що згідно з чинним законодавством та рекомендаціями Укравтодору готуються юридичне обґрунтування й необхідні документи щодо створення державного підприємства «Управління доріг місцевого значення», яке буде підконтрольне голові ОДА та матиме функції балансо­утримувача автомобільних доріг загального користування місцевого значення й замовника робіт із їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання.
За підсумками наради визначено першочергові завдання, які слід вирішити також із замовниками робіт, керівниками контролюючих і правоохоронних органів, аби запровадити жорсткий контроль щодо виключення випадків зловживань та корупційних проявів при проведенні всіх видів робіт на автошляхах Закарпаття.
Наразі краяни про обсяги фінансування, використання коштів у дорожній сфері дізнаються за кінцевими результатами, бачачи, що де відремонтували. Чи передбачаються зміни, нововведення, аби в цій сфері забезпечити певну прозорість?
– Відповідним службам доручено здійснювати щоквартальний аналіз ситуації в шляховому господарстві та забезпечити інформування населення через ЗМІ. Передбачені депутатські та громадські слухання стосовно собівартості одного кілометра відремонтованих, збудованих доріг із порівняльним наростаючим ефектом, а також наведенням аналогічної статистики сусідніх країн ЄС.
Зрозуміло, що планові роботи на транспортних артеріях краю повинні чітко вписуватись у рамки дотримання природоохоронного законодавства. Особливу увагу слід звернути на контроль за підприємствами, які виготовляють асфальтно-бетонні суміші, й видобувачами корисних копалин.
Це лише окремі аспекти того комплексу питань, котрі слід вирішувати у шляховому господарстві Закарпаття. Але з їх значущості видно, який великий обсяг робіт та яка відповідальність стоїть перед усіма, хто причетний до забезпечення ефективного, безперебійного й безпечного функціонування системи автомобільних доріг краю.
Остання зміна сторінки: 04-11-2019 13:27