Тячівська районна державна адміністрація

Відомості про Тячівський район

Тячівський район, як територіальна одиниця, створений у 1946 році, розташований в південно-східній частині Закарпатської області. Протяжність його з півдня на північ 100 км, а зі сходу на захід 40 км, площа 1,8 тис.кв.км, що складає 14% території області.

На півночі межує з Івано-Франківською областю (Надвірнянський район), на північному-заході - із Міжгірським районом, на півдні - з Румунією, на заході - з Хустським районом, на сході - з Рахівським районом.

До складу району входить 10 ОТГ: Тячівська територіальна громада (міська), Буштинська територіальна громада (селищна), Дубівська територіальна громада (селищна), Солотвинська територіальна громада (селищна), Тересвянська територіальна громада (селищна), Усть-Чорнянська територіальна громада (селищна), Нересницька територіальна громада (сільська), Вільховецька територіальна громада (сільська), Углянська територіальна громада (сільська) та Бедевлянська територіальна громада (сільська).

На їх території розташовані 64 населені пункти, з них: 29 мають статус гірських.

Кліматичні і рельєфні умови в південних і північних частинах району істотно відрізняються. Умовно поділяються на три зони: низину, передгірську і гірську. Різниця у висоті над рівнем моря південних і північних населених пунктів становить більше 300 метрів.

Район багатий на мінеральні та геотермальні води. Понад 30 мінеральних джерел Тячівщини містять до 20 життєво необхідних для здоров’я людини мікроелементів. Особливо багаті металами високогірні джерела Усть-Чорної, Руської Мокрої, Великої Угольки, Тарасівки. Є джерела з вмістом дефіцитного в Закарпатті фтору (села Добрянське, Новоселиця) та йоду (Велика Уголька, Руська Мокра). Мінеральні води Тячівського району багаті на кремнієву кислоту. Це справжня аптека для профілактики та лікування цілої низки хвороб.

В селі Велика Уголька є закрита свердловина теплої мінеральної води, а в селі Теребля свердловина з геотермальною водою, де високий вміст кухонної солі.

Важливе місце в природніх багатствах Тячівщини займає мармур, запаси якого становлять близько 800 тисяч кубічних метрів. В селі Новоселиця проходить видобування рожевого мармуру. Мармурові кар’єри відкрито також в селах Кричево, Угля, Вільхівські Лази, Ганичі.

В Ганичах виявлено значні запаси ліпаритових туфів, а в районі села Новоселиця запаси вапняку, що становить понад 3 мільйони тонн.

В Солотвинському родовищі запаси солі складають біля 700 мільйонів тонн. Її добування проходило тут ще у бронзовому віці, а завдяки великим її запасам були налагоджені дружні стосунки з Римською імперією, про що свідчать непоодинокі знахідки Римських монет у старих шахтах.

Тереблянське родовище розроблялось в кінці XVIII та на початку ХХ століть. Зараз воно на консервації.

За кількістю населення, де мешкає 174879 осіб, район найбільший не лише на Закарпатті, а й на Україні в цілому серед сільських районів. На Тячівщині проживають представники 27 національностей. Більш компактно – румуни (21298 осіб, тобто 12,4%), угорці (4991 осіб – 2,9%), росіяни (1799 осіб - 1,0%), німці (286 осіб - 0,2%), білоруси (89 осіб - 0,1%) та цигани (45 осіб - 0,0%). Українці складають 142978 осіб (83,2%).

За структурою економічного розвитку район аграрно-промисловий. Працює 22 промислові підприємства, з них 9 лісової і деревообробної галузі, 8 харчової, 6 машинобудування і металообробки, інші. Населення району обслуговує понад 1300 діючих об'єктів торгівлі, побуту, виробничих структур усіх форм власності.

Питома вага району в обласному валовому виробництві продукції: промисловості – 1,7 %, послуг – 22,2 %, продукції тваринництва: м’яса – 23,1 %, молока – 24,6 %.

Населення району обслуговує понад 1670 діючих об’єктів торгівлі та 450 побуту. Відкрито 1 цех по виробництву макаронів, 15 пекарень, тощо. Створено і успішно працюють колективне, 9 сільськогосподарських виробничих, біля 90 фермерських та близько 52 тисячі особистих господарств. Загалом в районі зареєстровано 6232 суб’єктів господарської діяльності, з них 817 юридичних осіб, та 5415 фізичних осіб.

Мережа закладів освіти становить - 125 закладів, а саме:
-закладів дошкільної освіти - 49. Кількість вихованців – 4827 осіб.

-закладів загальної середньої освіти - 65. Кількість учнів – 26229.

-закладів позашкільної роботи - 3. Це: Буштинський еколого – натуралістичний центр учнівської молоді Буштинської селищної ради, центр позашкільної роботи Тячівської міської ради та дитячо-юнацька спортивна школа Тячівської міської ради.

В районі функціонує два МНВК: в с. Терново Нересницької ТГ та в с. Калини Дубівської ТГ.

Державну політику у сфері культури реалізовують 31 будинки культури та клуби в тому числі, 47 бібліотек ( з них 1 – центральна бібліотека для дорослих, 1 – центральна бібліотека для дітей, 43 бібліотеки-філії), 10 дитячих шкіл мистецтв, 5 музеїв.

В районі (з урахуванням територіальних громад) нараховувається - 68 об’єктів Міністерства охорони здоров’я України, в тому числі стаціонарів (КНП „Нижньо Апшанська лікарня” та КНП „Солотвинська обласна алергологічна лікарня” Солотвинської ТГ, КНП „Дубівська лікарня” Дубівської ТГ, Нересницька лікарня Нересницької ТГ, Тересвянська лікарня Тересвянської ТГ, „Тячівська міська лікарня” Тячівської міської ради, КНП „Тереблянська лікарня” Буштинської ТГ, Углянська лікарня Углянської ТГ – 8 одиниць; амбулаторій ЗПСМ, поліклінік - 38 одиниць; ФАП – 8 одиниць; станцій швидкої допомоги – 14 одиниць.

В Солотвині функціонують Українська та обласна алергологічна лікарні, Усть-Чорній – лікувально-оздоровчий комплекс “Ялинка”, Буштині лікувально-оздоровчий комплекс “Тиса”, Діброві санаторій “Мінерал”, Тарасівці санаторій-профілакторій “Плай”, Лазах санаторій “Чорна вода”, Теребля санаторій “Теребля” та база відпочинку “Едем”, зони відпочинку у с.В.Лази та В.Уголька.

Тячівський район відомий своїми археологічними пам’ятками. Зокрема, на території села Руське Поле виявлено городище Капуна (УІ-ІУ ст. до н.е.), Карпатські кургани (ІУ-ІІІ ст. до н.е. ЇЇ ст. н.е.) та дуб віком понад 400 років.

В с.Біловарці та м.Тячів рештки поселень куштановицької культури (УІ-ІУ ст. до н.е.). Поселення давніх епох: раннього палеоліту (50 тис.років тому назад) виявлено у с.Діброва, пізнього палеоліту (30 тис. років тому назад) у с.Велика Уголька та городище епохи раннього заліза (ІХ-УІ ст. до н.е.) у селищі Солотвино, тощо.

Пам’ятками архітектури являються дерев’яні церкви: Миколаївська ХУІ століття в селі Колодному, Миколаївська в селі Діброва та Михайлівська в селі Нересниця (ХУІІІ століття).

Та найбільше багатство краю його трудолюбиві, привітні, мудрі й талановиті люди. Одвічно славились вони майстерністю рук своїх, щедрістю і багатством душі. Вони завжди вміло облаштовують свої власні оселі, щиро прагнуть довершеності, миру і злагоди у нашому спільному домі.

Приїжджайте в цей чарівний край смарагдових лісів та гірських потоків, в край гостинних, доброзичливих людей і ми впевнені, ви переконаєтесь в цьому самі.

Ласкаво просимо!