Розмова з головою Закарпатської облдержадміністрації Ігорем Бондаренком.

---

Намір влади — поліпшити життя горян
— Ігоре Самійловичу, почнімо розмову з нещодавно ухваленої урядом трирічної програми розвитку Українських Карпат. Що означатиме її реалізація саме для Закарпаття?
— Затверджена Кабміном 20 жовтня Державна програма розвитку регіону Українських Карпат на 2020—2022 роки — дуже важливий і промовистий документ. Головне: пропонується запровадити вже з наступного року нову бюджетну програму «Підтримка розвитку регіону Українських Карпат» у сумі 2 мільярди гривень. Тож гірські території — серед головних пріоритетів державної регіональної політики. Найперший напрям — стимулювання економічної активності, розвиток інфраструктури, наближення публічних послуг до європейських стандартів, підвищення рівня безпеки та зменшення негативного впливу на довкілля.
Програмою передбачено відкрити до тисячі нових робочих місць у традиційних і найбільш перспективних видах господарської діяльності. Зокрема, створення Центру відродження вівчарства. Молодь навчатиметься розвитку ініціатив у ринковій економіці.
Багато суб’єктів малого і середнього підприємництва мають отримати грошову підтримку.
Програма є сучасна й націлена на реальну перспективу, а тому сприятиме ефективному і просторово збалансованому розвитку, зокрема Закарпаття. Ось лише кілька штрихів. Гірські населені пункти мають бути стовідсотково покриті швидкісним інтернет-зв’язком. У прикордонні облаштують телерадіовежі і запровадять багатоканальне телевізійне мовлення. У мене була особиста пропозиція до цього — змонтувати сучасне устаткування для передачі сигналів українського радіо й телебачення в тих районах Закарпаття, де компактно проживає населення угорського походження. Адже там слухають і дивляться лише іноземні канали. Наші громадяни повинні мати належний доступ до вітчизняних джерел інформації.
Далі. Буде облаштовано також інфраструктуру й сервісні зони на прилеглій до пунктів пропуску території україно-польського, словацького, угорського й румунського кордонів. 70 відсотків сіл повинні отримати документи просторового планування (генеральні схеми). Передбачається також у межах програми побудувати 765 кілометрів доріг загального користування місцевого значення, відновити не менш як 57 мостів і споруд, які постраждали внаслідок стихійних лих у 2008—2018 роках. Має бути повністю оновлено міжнародний аеропорт «Ужгород» і проведено роботи з проектування й будівництва аеродромного комплексу летовища «Мукачево». Облаштують системи водозабезпечення й каналізування гірських міст і сіл. Зводитимемо й модернізуватимемо берегоукріплювальні й протилавинні споруди, запровадимо роздільне збирання, сортування й переробку побутових відходів...
Крім того, заплановані до реалізації проекти розвитку культури, туризму, поліпшення екологічної ситуації тощо.
Фінансуватимуться проекти цієї програми за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також за кошти міжнародної фінансової і технічної допомоги, інших не заборонених законодавством джерел.
Отже, це означає, що уряд і місцева влада роблять так, щоб горяни реально і найближчим часом відчули поліпшення свого життя.
— Президент представляв вас на митниці. У тому був певний символізм. Опісля надходження коштів від цієї структури щомісяця зростають... Це збіг обставин чи хтось щось «ворожить»?
— Скажу так: ніхто не «ворожить» (посміхається). Запроваджена нова системна щоденна копітка робота, яка дає змогу сьогодні працювати, вважаю, дуже плідно. Щотижня проводимо робочі зустрічі із керівництвом митниці, прикордонних загонів — Чопського й Мукачівського, очільником облуправління СБУ. Кожен робить свою роботу. Тому є результат. Перевиконання надходжень за останніх п’ять місяців плюс мільярд гривень порівняно з минулорічним таким періодом. Думаю, це дуже високий показник. А якщо б іще тривав митний експеримент, коли 50 відсотків перевиконання плану митниці спрямовувалося на ремонт місцевих доріг, то було б чудово!..
Безумовно, виникають проблеми. Зокрема, з «піджаками», які намагалися перекривати кордон. Але ми втримали ситуацію і все зробили так, як потрібно державі. У нас сильна державницька позиція. Президент поставив завдання навести порядок на митниці. І ми виконуємо. Безперечно, це комплексна робота всіх служб і структур, що мають стосунок до цієї важливої державної справи. Призначено нового в.о. начальника митниці, змінилися начальники прикордонних загонів, добре працює очільник облуправління СБУ, якому я дуже вдячний. Тож є й показники.
Бюджетні кошти розтринькуватися не будуть!
— Й одразу у промові під час представлення ви наголосили: «Бюджет Закарпаття пиляти не дам». Минає п’ять місяців, як ви на посаді. Чи легко цього дотримуватися?
— Скажу прямо: нелегко. У нас є й такі люди, які, маючи доступ, до прикладу, до коштів освітньої й медичної субвенцій, — домовляються з фірмочками-«прокладками» й отримують відкати — хтось двадцять, хтось більше, а хтось менше відсотків... Ми не даємо їм можливості через хитромудрі махінації з тендерними процедурами своїми брудними руками залазити в державну кишеню й присвоювати собі гроші, якими ми з вами наповнюємо бюджет. І не дамо!.. І це повинні всі чітко знати. Кожен, хто має бажання вкрасти з бюджету, — буде покараний.
— Дороги. Це чи не найболючіша проблема для населення і для престижу влади... Золота закарпатська осінь сприяла ремонту...
— Абсолютно згоден. Тому, по-перше, мною взято на особистий контроль справу ремонту автомобільних шляхів. Я також ініціював розробку Стратегії розвитку доріг місцевого значення на 2020—2025 роки, що дасть можливість визначити пріоритетні напрями проведення робіт та сприятиме ефективному плануванню. Друге. Щоб здійснювати постійний всебічний і оперативний контроль за використанням бюджетних коштів, утворено робочу групу. Вона й аналізує виконання ремонтно-будівельних робіт на дорогах загального користування місцевого значення. Є низка питань, які області, слід визнати, не під силу. Тому спрямовано низку звернень центральним органам виконавчої влади, народним депутатам України щодо необхідності збільшення обсягу фінансування ремонту й утримання автодоріг загального користування.
Протягом осінніх місяців здійснено великий обсяг ремонтних робіт. Досить навести лише такі цифри: за останніх п’ять місяців оновлено 11 державних, 11 обласних і 55 районних доріг. Автошляхи лагодилися в усіх містах і районах області.
Тож зроблено чимало. І, будемо сподіватися, якісно. Бо до складу робочої групи, про яку я згадав вище, входять компетентні фахівці. Вони їздили скрізь по області, де проводилися дорожні роботи, й заміряли товщину асфальту і ширину смуги, перевіряли якість самого матеріалу. Зразки відправляли в лабораторії... Для деяких підрядників такі рейди стали неприємною несподіванкою. Адже відомо, як дотепер звикли виконувати: на сантиметр-півтора асфальт тон-ший, ширина проїжджої смуги «трошки» вужча... Так не проходить!..
Бюджетні кошти не сміють розтринькуватися й «пиляти». Це моя й облдержадміністрації тверда принципова позиція!
Ми запросили білоруську компанію, яка займається випуском техніки для розмітки доріг, брати участь у наступних тендерах. Вона продає своє обладнання в Америку, Польщу, інші країни. Механізми настільки точні, що звідти не можна вкрасти навіть 50 грамів фарби. А донедавна шляховики розбазарювали і збували «наліво» за півціни щонайменше третину фарби, в той час як на розмітку не вистачало...
— На інвестиції, які не можуть не бути пріоритетом для влади, покладаються чималі надії...
— Звичайно, це так. Звернімося до конкретики. Починаючи з 1994-го в область залучено понад 350 мільйонів доларів США прямих іноземних інвестицій. Це 13-те місце серед регіонів України. У розрахунку на одну особу населення — 279,2 долара — 12-та сходинка серед областей держави. На Закарпатті функціонує майже 600 підприємств з іноземним капіталом. Найбільше інвестицій залучили такі відомі в нас підприємства, як «Ядзакі Україна», «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед», «Джентерм Україна», «Платі Юкрейн Лімітед» (виробництво електроустаткування для двигунів); «Гроклін Карпати» (пошиття верху автомобільних сидінь); «Петро Карбо Хем Мукачево» (вантажні перевезення); «Фішер-Мукачево» і «Бліцарт продукціон» (виробництво лиж); «ФЦА» (операції з нерухомістю)...
Існують конкретні домовленості вже з новими інвесторами. І я впевнений, що наступного року ця робота буде поглиблена й розширена.
Це підтверджено і на нещодавньому інвестфорумі в Маріуполі, який проходив під керівництвом Президента України. Там відбувалися зустрічі з іноземними бізнесменами. Зокрема, потужні китайські та турецькі компанії висловили бажання інвестувати кошти в економіку держави та нашого регіону.
Є, щоправда, суб’єктивні та об’єктивні причини. Інвестор чекає від нас насамперед якісних доріг і нормальної роботи аеропорту, щоб не простоювати годинами в чергах на кордоні. І все-таки, впевнений, що з нового року розпочнеться рух уперед — жвава й обопільно вигідна й інвесторам, і Закарпаттю робота!
Ужгородський аеропорт таки запрацює. Повноцінно
— ОТГ. План після довгих зволікань попередниками затверджено, невдовзі вибори...
— Насамперед слід наголосити, що згідно з перспективним планом, передбачено створення 60 об’єднаних територіальних громад. Незабаром, 22 грудня, у дев’яти з них відбудуться вибори голів. Це — Косоньська (Берегівський район), Великоберезнянська (однойменний район), Зарічанська й Кам’янська (Іршавський), Горондівська (Мукачівський), Керецьківська (Свалявський), Оноківська й Холмківська (Ужгородський). Разом із шістьма вже діючими буде рівно півтора десятка ОТГ. Отже, процес децентралізації після років затишшя набирає нових обертів.
Звісно, це дуже правильний процес.
— Аеропорт в Ужгороді нарешті з горем навпіл працював у літній період після тривалої перерви. Ви наполягаєте на облаштуванні летовища в Мукачево...
— Проблема відновлення регулярного авіасполучення Закарпаття зі столицею та іншими містами України і зарубіжжя криється в єдиному: забезпеченні сталого функціонування Міжнародного аеропорту «Ужгород». Для цього, по-перше, потрібне фінансування — майже 320 мільйонів гривень. По-друге, оскільки летовище розташовано впритул до кордону і літаки заходять у словацький повітряний простір, то слід підписати відповідну угоду між урядами України і Словаччини. І це треба конче й оперативно зробити. Інакше інвесторів буде важко залучити. Адже щоб нині перетнути кордон, треба вистояти в черзі до п’яти годин, а для бізнесменів зручно було б прилетіти літаком, вирішити питання і відлетіти. Тому й вважаю, що наразі більш реальна перспектива того, щоб запрацював аеропорт у Мукачево.
Паралельно слід до кінця налагодити діяльність летовища в Ужгороді, яке б функціонувало, поки будуватиметься аеропорт Мукачево. Зведення такого об’єкта триватиме щонайменше, гадаю, два роки. Та знову-таки проблемою є те, що мукачівський аеропорт потрібно відбудовувати, оскільки це колишній військовий аеродром, який іще й «розбазарили».
Суть міжурядової угоди — передача відповідальності за забезпечення обслуговування повітряного руху при експлуатації аеропорту «Ужгород». З цього приводу проведено кілька нарад. У квітні в Братиславі підписано декларацію про намір укласти угоду і визначити умови використання Украерорухом частини повітряного простору Словаччини.
16 вересня в Києві під час перемовин президентів України Володимира Зеленського та Словацької Республіки Зузани Чапутової домовлено прискорити підготовку до підписання двосторонньої угоди про відновлення повноцінного функціонування аеропорту «Ужгород».
Через відсутність такої угоди регулярні авіарейси з Ужгорода до столиці і зворотно протягом нинішнього року здійснювалися за правилами візуальних польотів, що при переході на зимову навігацію призвело до їх зупинення з 25 жовтня.
Облдержадміністрація попросила Мінінфраструктури України вжити заходів, щоб домовленості, досягнуті двома президентами, були реалізовані. Упевнений, що разом з обласною радою, на балансі якої цей аеропорт, 
і це питання вирішимо!
Із досьє «Голосу України»
Ігор Бондаренко народився 20 листопада 1964 року в селі Воробйово Сакського району Кримської області в родині службовця. У 1982-му, закінчивши школу в Євпаторії, вступив до Сімферопольського ВВПБУ. З серпня 1986-го по серпень 1992 року служив офіцером в Мукачево. Нагороджений двома медалями.
У 1992 році у зв’язку із скороченням Збройних Сил України звільнився і став підприємцем.
З липня 2002-го по лютий 2003 року — перший заступник голови Мукачівської райдержадміністрації. Потім по серпень 2003-го — заступник голови цієї ж РДА.
Восени 2003 року вступив до Національної академії державного управління при Президентові України і в лютому 2005 року закінчив навчання з відзнакою. Працював помічником-консультантом народного депутата України. 2005—2008-й — аспірант Національної академії держуправління. Кандидат наук з державного управління.
З квітня 2008-го по липень 2010 року — директор адміністративного департаменту Мін’юсту України.
2008—2012-й — навчався в Національній академії внутрішніх справ.
5 липня нинішнього року призначений головою Закарпатської ОДА.
Разом із дружиною, лікарем-офтальмологом, виховує доньку.
Довідково
Доходи загального та спеціального фондів місцевих бюджетів Закарпатської області у 2019 році заплановано в сумі 5 440,8 мільйона гривень, видатки — 16 896,5 мільйона гривень. Отже, 67,8 відсотка у фінансовому ресурсі становлять трансферти з державного бюджету.
Вів розмову Василь НИТКА.
Фото надано прес-службою ОДА.