Повідомлення про оприлюднення проєкту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну с.ТерновоЗВІТ 
ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ
до генерального плану території
населеногопункту села Терново, Тячівського району,
Закарпатської області

---

Ужгород - 2020
ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ

1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ'ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ,

ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ СТАНУ НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО
2. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ'Я НА ТЕРИТОРІЯХ,ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ

3.1.СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ПОКАЗНИКИ СЕЛА ТА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
3.2.     АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

1. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У Т.Ч. РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДДП, ОСОБЛИВО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ
2. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У Т.Ч. ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДДП
3. ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У Т.Ч. ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
4. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ'ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДДП
5. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ

8.1.     УСКЛАДНЕННЯ ЩО ВИНИКЛИ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ СЕО

1. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ
2. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЯ
3. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Анотація
Уданій роботі виконано звіт зі стратегічної екологічної оцінки до розробленого генерального плану території населеного пункту села Терново, Тячівського району, Закарпатської області.
Звіт виконано у відповідності до діючої нормативно-правової бази.
Генеральний план території населеного пункту розроблений відповідно до рішення Буштинської селищної ради Тячівського району 21 сесії 6- го скликання № 899 від 30.04.2013.р і ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування та забудова територій» з врахуванням вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”, ДБН Б.1.1-15:2012 « Склад та зміст генерального плану населеного пункту» , ДБН В.2.3-5-2001 « Вулиці та дороги населених пунктів» , ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень» та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів (наказ №173 від 19.06.96).
Генеральний план території є одним із засобів створення ефективної системи управління у містопланувальній та містобудівній сфері.
Вступ
Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Засади екологічної політики України визначені Законом України «Про основні засади (Стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року».
З  підписанням Угоди про асоціацію України з ЄС та європейського напрямку розвитку суспільства все більшого значення у національній і регіональній політиці набуває концепція сприяння сталому розвитку територій шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування. Поява цієї концепції пов'язана з необхідністю розв'язання екологічних проблем і врахування екологічних питань в процесах планування та прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки.
Стратегічна екологічна оцінка містобудівної документації дає можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу планованої діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом'якшення екологічних наслідків в процесі детального планування.

1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ'ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Генеральний план є містобудівною документацією місцевого рівня, яка розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Генеральний план              території       населеногопунктусела Терноворозробляється з метою визначення територіального розвитку на проектний період з урахуванням перспектив, обґрунтованих раціональним використанням територіальних та природних ресурсів, а також з метою оптимальної функціональної організації поселення, яка має забезпечувати розвиток та реконструкцію селищного поселення, найкращі умови проживання та праці.
Генеральний план села Терново розроблений на розрахунковий строк — 2025 рiк.
Генеральнийплан передбачає:

• визначення майбутніх потреб переважних напрямів використання території;
• урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування забудовти та іншого використання територій;
• обґрунтування черговості й пріоритетності забудови та іншого використання територій;
• визначення меж функціональних зон, пріоритетних та допустимих видів використання і забудови територій;
• оцінку загального стану населеного пункту, основних факторів його формування, визначення містобудівних заходів щодо поліпшення екологічного та санітарно-гігієнічного стану;
• визначення територій, що мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання.
• заходи по oxopoнi навколишнього середовища; -демографiчний розвиток селища;
• обсяги та розмiщення нового житлового будiвництва; -iнженерне обладнання територiї; -розвиток транспорту;
• магiстральна вулична мережа;
• архитектурно-планувальна органiзацiя територiї.

Генеральний план території населеного пункту розроблений відповідно до рішення Тернівськоїсільської ради, Тячівського району 33 сесії 6-го скликання № 1061 від 28.08.2015 р.
При розробленні генерального плану території населеного пункту села Терново враховуються: схема районного планування, програми розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, чинної містобудівної документації намісцевому рівні та інформація державного земельного кадастру.
Проведення стратегічної екологічної оцінки до розробленого генерального плану території населеного пункту села Терново, Тячівського району,Закарпатської області відповідає четвертій ціліСтратегії Закарпатської області до 2020 р., а саме «Забезпечення якості і безпеки довкілля та просторової гармонії».
Викопіювання села Терново(мал. 1)

• ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ СТАНУ НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ

Село Терново, Тернівської сільської ради, Тячівського району, Закарпатської області розташоване за 20км від районного центру— міста Тячева  за 7км від селищаТересви, у мальовничій долині річкиТересви і є адміністративно-територіальним центром Тернівської сільської ради.
До Тернівської сільської ради відносяться три села:Терново, Вишоватий та Петрушів.
Тенденція останніх років характеризується, як природнім, так і механічним приростом населення міста. Природний приріст, стане основним фактором у збільшенні чисельності населення.
Станом на 2001рік в селі проживало 4 302 осіби.
Важливим позитивним фактором для зростання та підтримування народжуваності на порівняно високому рівні вважається не власне рівень життя населення, а сукупність факторів, які сприяють покращенню якості життя: розширені можливості зайнятості, можливості поєднання зайнятості з вихованням дітей, покращення у сфері оплати праці та можливості забезпечення житлом. Тільки поліпшення ситуації в цих сферах дозволить більш повно реалізувати населенню свої репродуктивні прагнення. Тому за оптимістичним варіантом передбачаються вищі темпи зростання народжуваності.
Гідрографія та рельєф
Опис рельєфу та гідрографії с. Терново можливий в системній ув′язці населених пунктів Тячівського району та Закарпатської області.
Сучасний етап розвитку Карпатських гір і їх передгірних прогинів продовжується і тепер під дією ендогенних та екзогенних процесів. Карпати – це справді молоді гори, а низинна і передгірна зони Закарпаття стали суходолом усього близько 10 млн. років тому, що є миттю порівняно з геологічними епохами.
Утворення Карпатських гір супроводжувалось глибинними розломами земної кори в результаті підняття гір і опускання територій прогинів (Закарпатського і Передкарпатського). Такі глибинні розломи утворюють величезні напруження в земній корі і, отже, являються передумовою розвитку вулканічної діяльності. В пліоценову епоху утворився Закарпатський глибинний розлом, який і призвів до вулканічної стихії, результатом якої є вулканічні конуси, куполи і згаслі вулкани. Так, зокрема, виник Вигорлат-Гутинський вулканічний хребет. Завершення його формування відбувалося, коли прогинання Закарпатської впадини змінилось на її підняття.
Найбільші річки Тячівського району – Тересва та Теребля. Тересва утворюєтьсяпри злитті річок Брустурянка та Мокрянка біля смт. Усть-Чорна. Її довжина 56 км, площа водозбору 1220 км кв. Тересва тече на південний захід, перетинаючи Полонинський хребет. Від верхів'я до с. Дубове вона протікає по вузькій глибокій звивистій V-подібній долині шириною по дну 100 - .400 м. Ширина русла 20 - 40 м, глибина 0,5 - 1,0 м. Середня швидкість течії 1 - 2 м/с, середні витрати 24,0 м³/с (с. Дубове). Найбільші притоки – Брустурянка (довжина 15 км, площа басейну – 340 км²), Красна (довжина 14 км, площа басейну – 51 км²), Терешілка (довжина 28 км, площа басейну – 110 км²), Лужанка (довжина 34 км, площа басейну – 150 км²) та Вільхівчик (довжина 14 км, площа басейну– 22 км²).
Теребля, яка протікає на захід від Тересви, бере початок в центрі Горган із джерел на західному схилі гори Болотняк на висоті 1080 м н. р. м. і впадає в Тису біля смт. Буштина. Довжина річки 91 км, площа водозбору 750 км кв. Верхня та середня частини басейну знаходяться в гірському районі, нижня — в передгір'ях Карпат і Солотвинській улоговині. Від с. Драгове до впадання в Тису Теребля тече по Солотвинській улоговині,в якій долина річки розширюється до 2 - 3 км. Русло річки нестійке, складене переважно з галькою, середні витрати 6,6 м³/с. В межах району характеризується передгірно-рівнинним режимо. Найбільша притока в межах району – Уголька (довжина 27 км, площа басейну – 159 км²).
На території району розміщуються два солоні озера – одне в околиці смт. Солотвино (площа – 2 га), інше біля с. Теребля (площа – 3,9 га).
Водність річок істотно змінюється протягом року. Характерною особливістю внутрірічкового розподілу стоку є наявність паводків на річках протягом більшої часини року, нестійкої літньо-осінньої та зимової межені та нечітко вираженого весняного водопілля, сформованого талими і дощовими водами.
Водність річок істотно змінюється протягом року. Характерною особливістю внутрірічкового розподілу стоку є наявність паводків на річках протягом більшої часини року, нестійкої літньо - осінньої та зимової межені та нечітко вираженого весняного водопілля, сформованого талими і дощовими водами.
Село Терново – центр сільської ради. 
Розташоване в південно-східній частині району за 25 км від районного центру Тячів та за 7 км від залізничної станції Тересва, та за 6 км від дорорги загальнодержавного значення Ужгород-Равхів. Сельбищні території села розташовані на першій надпойменій терасі р. Тересва. Східна частина села розташована в передгр`ї.
В системі розселення село відноситься до категорії великих населених пунктів. Забезпечено прекрасним транспортним зв`язком як з райцентром, так і іншими населеними пунктами.
Клімат
Клімат – континентальний. Має багато спільного з кліматом Европейським.Південно-західні вітри несуть з Атлантичного океану вологу і тепло, внасідок чого, особливо в гірській частині, значна хмарність. Карпатські гори захищають  південні схили та передгір`я від холодних вітрів, що зумовлює місцеві кліматичні особливості – мікроклімат.
Найхолодніше в січні, найтепліше в липні. Середня температура повітря взимку -4,8 С, влітку +21,1º С; мінімальна температура повітря опускається не нижче -29º С, а максимальна - не перевищує +28º С. Вітри південно-східні та північно-західні. А морозну погоду формують східні вітри. Середньо річна кількість опадів складає 800-1200 мм. Найчастіше посухи трапляються в травні, найбільше опадів випадає у вигляді дощів в липні. Висота снігового покриву 15-20 см. Перший сніг випадає, як правило, в листопаді-грудні, й довго не лежить. Наступні випадання снігу теж не утворюють постійного снігового покриву через відлиги. Тануть сніги у березні, але ще у квітні можуть бути великі снігопади. Вони, а також їхні моментальні танення можуть завдати шкоди населенню. Через випадання дощів, мряки, туману взимку утворюється ожеледь та ожеледиця, намерзання льоду на деревах, лініях електропередач. Приморозки можуть трапитися у жовтні, а заморозки - у червні. Зі стихійних явищ зимою характерні хуртовини, а влітку - буревії, град.
Ґрунти  Тячівського    району  сформувались  в   умовах  помірного  клімату   здостатнім зволоженням, тому переважають різновиди   бурі гірсько-лісові, лучно-лісові.
В річкових долинах і пониззях вони утворилися як на давніх, так і на сучасних річкових відкладах. У межах гірської частини території району чітко відслідковується вертикальна диференціація ґрунтів та рослинного покриву, яка тісно пов’язана з ярусністю рельєфу території. В межах річкових басейнів смуга бурих гірсько-лісових ґрунтів під буковими лісами в західній гірській частині оконтурює висоти від 300 до 1681 м над рівнем моря.
Розподіл ґрунтів району наступний: гірсько-лугові (3%); гірсько-підзолисті ( 4%); бурі гірсько-лісові ґрунти (93%), в свою чергу розділені на підтипи: темно-бурі (80%); світло-бурі (5%); дерново-буроземні ( 1%). Характерним є наявність великої кількості кам'янистих розсипів на гірських схилах.
Флора та фауна
Природні ресурси Тячівського району багаті і різноманітні, що забезпечує діяльність різних галузей народно - господарського комплексу в районі. Найбільшим багатством району є ліси близько 60 відсотків території району. Переважна частина це хвойні (ялина, ялиця), рідше це змішані ліси – хвойно - букові. Територія району - одна з найбільше екологічно чистих територій України. Відсутність екологічно шкідливих підприємств, значна площа заповідних територій сприяли збереженню природних екологічних систем

• районі наявні усі, відомі в області ландшафти від рівнинних, заплавних водно-болотних ландшафтів до високогірних субальпійських лук, боліт, кам'янистих розсипів. Родзинками району є високогірні озера Герешаска, Апшинець, а також два солоні озера – одне в околиці смт. Солотвино (площа – 2 га), інше біля с. Теребля (площаь– 3,9 га).

Одним з найцікавіших витворів природи з точки зору науки є виходи кам’яної солі в районі с. Солотвино, нині повністю урбанізовані. Низовинна і передгірська частини практично повністю антропогенно освоєні. Сільськогосподарські ландшафти складаються з сінокосів, ріллі, дворогосподарств, багаторічних насаджень – садів, незначна кількість збереглася лісових ландшафтів.
Гірські ліси в нижньому поясі складаються з дубово-букови, букових та буково-ялицевих лісів. Формація природних смерекових лісів займає найвищу висотну ступінь лісового покриву. В межах заповідника чисті клімаксові смеречники формують верхню межу лісу в Горганах, Свидовці.
Вище лісового поясу розташовані субальпiйськi та альпiйськi луки з фрагментами заростей криволiсся. Немалу площу займають криволісся з домінуванням сосни гірської (жерепу) та вільхи зеленої (лелечу).
Охороняється масив дубово-ясеневого лісу, який є місцем оселення цінних мисливських видів тварин та птахів, як-от: сарна європейська, свиня дика, вивірка лісова,норка європейська, борсук,ондатра, фазан, куріпка сіра, чапля сіра та інші. Трапляються також кіт лісовий, занесений до Червоної книги України.
Додаток 1

1. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ'Я НА ТЕРИТОРІЯХ,ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ

Для визначення найгостріших проблем та реальних можливих шляхів їх вирішення у сфері охорони атмосферного повітря с. Терново та населених пунктів Тячівського району можливо лине на рівні регіональної влади Закарпатської області.
Протягом 2018 року відбулося незначне збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. Обсяги забруднюючих речовин, які надійшли у повітряний басейн у 2018 році від стаціонарних джерел забруднення, за даними Головного управління статистики, збільшились в порівнянні з 2017 роком на 24% і складають 3,9 тис.тонн проти 3,2 тис.тонн у 2017 році. Із загальної кількості викидів забруднюючих речовин 54,6% складають речовини, що належать до парникових газів, зокрема, метан. Крім того, 0,2 млн.т становлять обсяги викидів діоксиду вуглецю.
В середньому по області одним підприємством у 2018 році було викинуто в атмосферу 19,8 т забруднюючих речовин. 
Збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбулось за рахунок основних забруднювачів атмосферного повітря в регіоні ВАТ «Закарпатгаз» та магістральних газопроводів УМГ ”Прикарпаттрансгаз” Закарпатського обласного лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, конкретніше від кількості об’ємів перекачаного цими підприємствами газу.
Таблиця 1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.
Виходячи з проведеного аналізу можна зробити висновок, що найгострішою проблемою у сфері охорони атмосферного повітря є використання застарілих технологійвиробництва теплової енергії для обігріву житлових приміщень, що спричиняє негативний вплив на стан довкілля та здоров'я населення та викидів від автомобільного транспорту, який проїжджає через селище. Найбільш прийнятним для влади способом вирішення зазначеної проблеми є використання програмно-цільового підходу.
Найбільш вразливою складовою, що зазнає негативного впливу викидів в атмосферне повітря, є здоров'я населення.
3.1 Соціально-демографічні показники с. Терново та здоров'я населення
Тенденція останніх років характеризується, як природнім, так і механічним приростом населення міста. Природний приріст, стане основним фактором у збільшенні чисельності населення.
Відповідно до перепису станом на 2001 рік, в селі проживало 4 302 осіб.
На даний час населення села Терново складає 8952 осіб.
Важливим позитивним фактором для зростання та підтримування народжуваності на порівняно високому рівні вважається не власне рівень життя населення, а сукупність факторів, які сприяють покращенню якості життя: розширені можливості зайнятості, можливості поєднання зайнятості з вихованням дітей, покращення у сфері оплати праці та можливості забезпечення житлом. Тільки поліпшення ситуації в цих сферах дозволить більш повно реалізувати населенню свої репродуктивні прагнення. Тому за оптимістичним варіантом передбачаються вищі темпи зростання народжуваності.
Демографічні показники та здоров'я населення є чутливими показниками, які відображають зміни в якості навколишнього природного середовища. Чисельні дані свідчать про те, що в екологічно несприятливих районах реєструється збільшення рівня смертності та захворюваності населення, при цьому відстежується певний зв'язок з екологічними особливостями району(Таблиця 1).
Таблиця 2. Захворюваність дорослого населення Тячівський район, 2015-2017 рр ( на 100 тис дорослого населення)

Адміністративна	2015 р.	2016 р.	2017 р.
територія
Тячівський район	40201,8	43194,9	46880,5

В структурі захворюваності дорослого населення провідне місце займають наступні класи хвороб:

• Хвороби органів дихання – 35,3%;
• Хвороби органів травлення – 7,3% ;
• Хвороби системи кровообігу – 12,55%.

Зміна вікової структури населення, зниження якості та тривалості життя є наслідком багатьох економічних, соціальних та екологічних факторів, серед яких забруднення навколишнього природного середовища займає значне місце. Високий рівень забруднення атмосферного повітря - один з основних факторів підвищення ризику смертності та захворюваності населення.
Потрапляння забруднюючих речовин в організм людини через органи дихання викликає ризик розвитку їх хвороби. Крім того, тверді частинки, осаджуються на поверхні землі та можуть потрапляти до органів дихання та травлення.
3.2 Аналіз сучасного стану навколишнього середовища
За даними Головного управління статистики у Закарпатській області викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з стаціонарними джерелами забруднення за 2017 рік становлять 3,2 тис. т.
Таблиця 3. Обсягивикидівзабруднюючихречовинстаціонарнимиджерелами
в атмосфернеповітряобласті у 2018 р. (тонн)
                                             
Таблиця 4. Обсяги викидів забруднюючих речовин (без діоксиду вуглецю) в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення за видами у 2018 році
Таблиця 5. Динаміка викидів забруднюючих речовин та 

	Обсяги викидів забруднюючих речовин			Крім того, викиди діоксиду вуглецю
	усього, тис. т	у тому числі		усього, млн.т	у тому числі
		стаціонарними джерелами	пересувними джерелами1		стаціонарни ми джерелами	пересувними джерелами1
1990	294,5	188,2	106,3	…	…	…
1991	374,1	193,6	108,5	…	…	…
1992	139,3	173,5	65,8	…	…	…
1993	179,3	140,5	38,8	…	…	…
1994	87,5	59,0	28,5	…	…	…
1995	36,7	13,2	23,5	…	…	…
1996	32,0	11,6	20,4	…	…	…
1997	29,7	11,7	18,0	…	…	…
1998	47,5	8,6	38,9	…	…	…
1999	44,7	7,0	37,7	…	…	…
2000	40,7	7,7	33,0	…	…	…
2001	41,7	7,8	33,9	…	…	…
2002	40,3	7,8	32,5	…	…	…
2003	49,0	13,3	35,7	…	…	…
2004	32,4	9,6	22,8	…	…	…
2005	65,9	26,6	39,3	…	…	…
2006	70,7	25,6	45,1	0,7	0,7	…
2007	88,2	22,9	65,3	0,4	0,4	…
2008	91,3	23,2	68,1	1,5	0,6	0,9
2009	87,6	21,4	66,2	1,2	0,4	0,8
2010	87,3	17,6	69,7	1,1	0,2	0,9
2011	89,4	17,2	72,2	1,3	0,4	0,9
2012	72,1	8,1	64,0	1,1	0,2	0,9
2013	69,1	7,6	61,5	1,1	0,2	0,9
2014	60,5	3,9	56,6	0,9	0,1	0,8
2015	54,2	4,4	49,8	0,8	0,1	0,7
2016	4,9	4,9	…	0,1	0,1	…
2017	3,2	3,2	…	0,2	0,2	…
2018	4,0	4,0	…	0,2	0,2	…

діоксиду вуглецю в атмосфрне повітря
Характеризуючи стан атмосферного повітря в цілому по Закарпатській області необхідно відзначити деяке його поліпшення та стабілізацію рівнів забруднення протягом 2013-2015 років, адже багато промислових підприємств знизили свою потужність, а деякі взагалі зупинили роботу.
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Закарпатській області наведена в таблиці 3,4 та 5.
Таблиця 6. Динаміка основних показників поводження з відходами I-ІV
класів небезпеки, тис. Т(за формою статистичної звітності № 1-відходи)

№	Показники	2015	2016	2017
з/п		рік	рік	рік
1	2	3	4	5
	Утворено	133,7	155,6	168,8
2	Одержано від інших підприємств	35,7	37,1	38,5
	у тому числі з інших країн	-	-	-
3	Спалено	5,9	7,0	6,3
	у т.ч. з метою отримання енергії	4,6	6,2	4,6
4	Використано (утилізовано)	0,9	0,3	0,2
5	Знешкоджено (знищено)	-	-	-
6	Направлено в сховища організованого складування	125,6	142,5	163,9
	(поховання)
7	Передано іншим підприємствам	20,7	45,9	31,3
	у тому числі іншим країнам	-	-	0,1
8	Направлено в місця неорганізованого складування за межі	-	-	-
	підприємств
9	Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування,	0,0	0,0	0,022
	пожеж, крадіжок
10	Наявність на кінець звітного року у сховищах	1838,9	1970,1	4,0
	організованого складування та на території підприємств

Таблиця 7. Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин основними водокористувачами - забруднювачами 
поверхневих водних об’єктів
Таблиця 8. Водопостачання та водовідведення
Виходячи з вищевикладеного, можна зазначити наступні ключові проблеми сільської ради в галузі охорони навколишнього природного середовища (таблиця 9)

	Таблиця 9. Проблеми в галузі охорони навколишнього середовища
№	Проблема
1	Незадовільний стан полігонів твердих побутових відходів (ТПВ)
2	Розміщення та захоронення ТПВ
3	Відсутність підприємств з переробки ТПВ
4	Відсутня або незадовільний стан каналізаційних мереж
5	Недостатня ефективність роботи очисних споруд
6	Низький рівень екологічної культури у представників     населення
7	Низький рівень використання альтернативних джерел енергії
8	Недостатня розвиненість системи екологічного моніторингу
9	Слабка мотивація впливу органів місцевого самоврядування на процеси
	антропогенного навантаження в населених пунктах
10	Низький рівень впровадження енергоефективних технологій

1. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ

Під час розробки звіту про стратегічну екологічну оцінку були визначені основні проблеми для навколишнього середовища та охорони здоров'я населення, надані характеристики даних впливів, проаналізовані їх територіальні аспекти.
Вданій роботі були визначені ключові екологічні цілі та завдання, їх відношення до містобудівної документації, та визначені можливості їх врахування при розробленні проектних рішень в генеральному плані
Таблиця 10.Ключові потенційні екологічні проблеми і ризики 
(та їхні зв'язки з Генеральним планом)

Основні ризики	Характеристика ризиків	Територіальна прив`язка	Заходи, визначені проектом оновленого генерального плану
Забруднення атмосферного повітря	Викиди забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами	Магістральні та внутрішньоквартальні проїзди	Розвиток вулично-дорожньої мережі села, модернізація існуючих об`єктів та установок сучасного типу з використанням природних джерел енергії
Вплив на здоров`я населення	Забруднення атмосферного повітря переважно викидами забруднюючих речовин від автотранспорту	Магістральні та загальні вулиці	Розвиток вулично-дорожньої мережі села шляхом часткової реконструкції існуючих вулиць та будівництва нових вулиць
Стан водного басейну	Каналізація або централізована з очисними спорудами та скид поверхневого стоку, що формується на території міста без очистки; погіршення гідрологічного режиму річки	Сельбищна територія села, де проводиться ДПТ, заплави річок	Розвиток системи автономної каналізації та дощової каналізації; виконання комплексу гідротехнічних заходів
Біорізноманіття	Недостатність впорядкованих зелених зон та прибудинкових територій		Ландшафтна організація зелених зон та прибудинкових території

 

• ЗОБОВ'ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У Т.Ч. ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

В процесі стратегічної екологічної оцінки Генерального плану території населеного пункту села Терновобуло розглянуто значну кількість документів, що містять екологічні цілі, а також відповідні завдання у сфері охорони здоров'я та соціально-економічного розвитку. Слід зазначити, що різні програми розвитку містять подібні, хоча і не завжди ідентичні, екологічні цілі. Наприклад, основні цілі та завдання визначені програмами з охорони навколишнього природного середовища, що на регіональному та місцевому рівнях повторюються в програмах Соціально-економічного розвитку місцевого і регіонального рівня, та в цільових програмах місцевого і регіонального рівня.
Аналіз також включав цілі, які мають відношення до генерального плану, та цілі, які можуть бути вирішені на іншому рівні планування. На основі аналізу змісту генерального плану експерти/виконавці СЕО оцінили рівень відповідності цілей, викладених у проекті Оновлення генерального плану, екологічним цілям, встановленим на регіональному рівні, та ключовим відповідним цілям.
На основі аналізу цих цілей можна зазначити, що цілі в галузі охорони атмосферного повітря, створені на регіональному рівні, будуть лише частково впроваджені в проекті містобудівної документації, переважно те, що стосується резервування ділянок певного функціонального використання в частині будівництва, вулиць та доріг, створення зелених насаджень в межах санітарно-захисних зон. Скорочення викидів може бути досягнуто за рахунок зменшення викидів від транзитного руху автотранспорту.
Реалізації цілей в сфері енергоефективності, отримання енергії з відновлюваних джерел, та скороченні викидів забруднюючих речовин від спалювальних установок можлива на етапі вибору конструкторсько-технологічних рішень на етапі робочого проектування окремих споруд систем тепло-енергопостачання, що забезпечується в процесі розроблення Оцінки впливу на довкілля об’єкту, що проектується.
 сфері водних ресурсів, будівництва водопровідних мереж і каналізаційних систем цілі визначені у декількох цільових програмах, з визначенням конкретних заходів з реконструкції чи будівництва інженерних мереж споруд та мереж, які передбачаються до реалізації у короткостроковій перспективі та повністю враховуються проектом містобудівної документації. Підвищення якості поверхневих вод може бути досягнуто також шляхом за рахунок розширення мережі дощової каналізації та будівництва локальних очисних споруд у місцях випуску; створення та озеленення прибережних захисних смуг для всіх водних об'єктів. Також передбачаються заходи щодо інженерної підготовки та захисту території від несприятливих природних процесів, як на ділянках існуючої забудови, так і на ділянках перспективного містобудівного освоєння
У сфері охорони ґрунтів проект містобудівної документації передбачає створення ландшафтно-рекреаційної зон з розміщенням об’єктів громадської забудови рекреаційно-туристичного спрямування на ділянках малоефективного використання, що знаходяться в межах можливого затоплення повеневими водами 1%-ї забезпеченості та частково зазнають процесів деградації.
Однією з найважливіших питань для селища є видалення відходів, яке здійснюється на території поза межами населеного пункту і залежить від реалізації рішень, визначених програмами поводження з ТПВ на регіональному рівні. Рішення генерального плану в сфері поводження з ТПВ повністю враховують цілі та проектипередбачені регіональною цільовою програмою щодо об’єктів з переробки та утилізації ТПВ, розміщення яких передбачається за межами населеного пункту.

• сфері біорізноманіття проект оновлення генплану передбачає створення зелених насаджень загального користування, а також зелених насаджень обмеженого користування та спеціального призначення.

В сфері охорони здоров'я та соціально-економічного розвитку рішення проекту містобудівної документації в достатній мірі враховують цілі, визначені на регіональному та місцевому рівнях, шляхом виділення ділянок певного функціонального використання та необхідної площі для розміщення закладів охорони здоров’я та соціального захисту, фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд, установ культури і та мистецтва, культури та дозвілля, підприємств торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування та інших установ та організацій обслуговування.

1. ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРИННИХ, КУМУЛЯТИВНИХ , ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ

Вплив на атмосферне повітря. В результаті реалізації планованої діяльності передбачається незначне збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Вплив на водні ресурси. Планована діяльність передбачає не суттєвий вплив на водні ресурси виконання заходів, реалізація яких не призведе до збільшення обсягів скидів забруднених вод у поверхневі води.
Відходи. Планова діяльність не передбачає виконання заходів, реалізація яких призведе до збільшення обсягів утворення відходів.
Вплив на земельні ресурси. Внаслідок реалізації планової діяльності не передбачається змін у топографії або в характеристиках рельєфу, поява таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози.
Вплив на біорізноманіття та рекреаційні зони. В плановій діяльності не передбачається реалізація завдань, які можуть призвести до негативного впливу на біорізноманіття та рекреаційні зони.
Вплив на культурну спадщину. Реалізація планової діяльності не призведе до негативного впливу на наявні об'єкти історико-культурної спадщини.
Вплив на населення та інфраструктуру. Планова діяльність не передбачає появу нових ризиків для здоров'я населення області. Разом з тим позитивно вплине на розбудову дорожньо-транспортної інфраструктури на ділянці дороги регіонального значення.
Екологічне управління,         моніторинг.Плановадіяльність. Передбачаєпослаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки. При   проведенні  планової  діяльності     буде  можливе  під   час  здійснення моніторингу атмосферного повітря, а точніше узагальнених даних про склад та обсяги викидів забруднюючих речовин; оцінки рівня та ступеня небезпечності забруднення для довкілля та життєдіяльності населення; оцінки складу та обсягів викидів забруднюючих
речовин.
Кумулятивний вплив. Ймовірність того, що реалізація планової діяльності призведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров'я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, є незначною.
Таким чином, можна зробити висновок, що рівень захворюваності населення хворобами, які можуть мати відношення до забруднення атмосферного повітря, є порівняно невисоким. Виражених тенденцій до зниження рівнів захворюваності по кількості населення не спостерігається.
Реалізація планованої діяльності буде мати позитивний вплив на соціально – економічний розвиток території та незначний вплив на довкілля.

1. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ'ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

На основі аналізів, представлених у попередніх розділах СЕО, Генерального планутериторії населеного пункту села Терново, та з метою сприяння досягненню цілей екологічної політики, встановлених на національному та місцевому рівнях, запропоновано ряд заходів для пом'якшення виявлених потенційних негативних наслідків для навколишнього середовища та здоров'я населення, що випливають з реалізації містобудівної документації. Термін "пом'якшення" відноситься до усунення, зменшення, запобігання або контролю негативних впливів на навколишнє середовище, які можуть виникнути внаслідок впровадження містобудівної документації. Запропоновані заходи складаються з тих, що були визначені в процесі розроблення проекту містобудівної документації і рекомендацій що виникли в результаті виконання СЕО. Реалізація проекту генерального плану потребує виконання великої кількості заходів, що стосуються розвитку сфери забезпечення системами інженерної інфраструктури селища, розвитку транспортної інфраструктури, заходи із інженерної підготовки та захисту території, розвитку промислово-виробничої сфери, виконання яких є невід’ємною складовою при створенні сприятливого в екологічному життєвого середовища міста. Серед головних заходів, що мають безпосередній вплив на санітарно-гігієнічні умови проживання населення та забезпечують пом’якшення негативних наслідків реалізації проекту можна виділити:

• заходи, що забезпечують зменшення або ліквідацію санітарно-захисних зон (зміна функціонального використання ділянки з виробничого на поліфункціональне використання без збереження пріоритету існуючої функції);
• створення нових вулиць з метою раціональної організації руху транспорту; подальший розвиток вулично-дорожньої мережі
• будівництво нових доріг з сучасними технічними параметрами та реконструкція існуючих; будівництво транспортних розв’язок;
• розвиток системи газопостачання – проведення реконструкції існуючих джерел -, газозабезпечення, із застосуванням прогресивних технологій; впровадження теплових установок сучасного типу з використанням природних джерел енергії в тому числі в установках приватного сектору та дотримання правил експлуатації та технічного утримання;
• розвиток систем водопостачання з метою повного забезпечення населення системою централізованого водопостачання для забезпечення необхідною кількістю води та якістю, що відповідає санітарним нормам;
• повне забезпеченням населення та підприємств різних галузей економіки до систем централізованого водовідведення.Зазначені заходи сприятимуть запобіганню забрудненню підземних та поверхневих водних ресурсів;
• розвиток системи відведення поверхневого стоку з усієї території селища ; будівництво очисних споруд зливової каналізації в проектних місцях випуску стічних вод, що дозволить зменшити забруднення води, покращити санітарно-гігієнічні умови території;
• виконання комплексу заходів з інженерної підготовки та захисту території від несприятливих природних процесів;
• виконання комплексу заходів із зменшення рівнів фізичних факторів впливу на навколишнє середовище та сельбищно-рекреаційну зону селища;
• розвиток інфраструктури управління відходами (розроблення спеціалізованої схеми санітарного очищення села Терново та інше.

Значна частка зелених зон буде призначена для пішохідних та велосипедних доріжок, дитячих та спортивних майданчиків, що сприятиме покращенню якості сільського середовищата здоров'я населення. Виконання заходів передбачених містобудівною документацією матиме позитивний вплив на всі складові навколишнього середовища, включаючи здоров'я населення, поліпшення загального екологічного та естетичного стану селища. Також пропонується низка заходів адміністративного характеру, які не можуть бути включені в рамки документу державного планування (проекту оновленого генерального плану), але сприятимуть його впровадженню. Під час процесу СЕО на етапі збору даних та аналізу поточної ситуації було визначено необхідність проведення таких заходів:

• для забезпечення ефективної роботи органів місцевого самоврядування, органів охорони навколишнього середовища та охорони здоров'я при прийнятті обґрунтованих рішень здійснювати розвиток системи моніторингу якості повітря в сельбищній зоні селища на ділянках магістральної вулиці загальноселищного значення; 
• моніторинг виконання заходів з санітарного очищення території селища;
• сприяння розробленню проектів створення нових об’єктів природно-заповідного фонду на території села з наступною розробкою технічної документації із землеустрою із становлення меж та винесення їх в натуру, що дозволить забезпечити охорону цінних природних комплексів та сприятиме якості селищного середовища;
• розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг водотоків та водойм селища з винесенням їх меж в натуру;
• здійснення контролю за зберіганням родючого шару ґрунтів, який зазнає переміщення, під час будівельних робіт та його подальшим використанням для ландшафтного благоустрою.

Реалізація рішень містобудівної документації та реалізація рекомендованих природоохоронних заходів потребуватиме значних інвестицій. Цього можна досягти шляхом мобілізації місцевого бюджету, місцевого екологічного фонду, участі бізнесу, залучення коштів з державного екологічного фонду, інвестицій державних та міжнародних фінансових установ, коштів благодійних міжнародних фондів з охорони довкілля.

1. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ. ОПИС СПОСОБУ,В ЯКИЙ РОЗГЛЯДАЛАСЬ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА,В ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ
2. метою розгляду альтернативних проектних рішень та їх екологічних наслідків під час СЕО Генерального плану території населеного пункту села Терново Тячівського району Закарпатської області, передбачається розглянути «Нульовий сценарій», без впровадження проектних змін.

Альтернатива 1:«Нульовий сценарій» – тобто опис, прогнозування та оцінка ситуації у випадку не
затвердження      зазначеного документа державного планування.
8.1. Ускладнення що виникли в процесі проведення СЕО
Серед ускладнень що виникли в процесі проведення стратегічної екологічної оцінки можна виділити наступні фактори:

1. відсутність офіційних статистичних даних окремо по с. Терново, через те що встановлені форми державної статистичної звітності передбачають збір, обробку та офіційну звітність по містам обласного підпорядкування та районах. Таким чином висновки отримані в результаті аналізу статистичних даних мають певний відсоток похибки;
2. обмежений рівень сприяння обласних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природногосередовища, в надані вихідних даних для виконання стратегічної екологічної оцінки документів державного планування.
3. ЗАХОДИ ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ

Організація моніторингу Генерального плану території населеного пункту села Терново, Тячівського району, Закарпатської області рекомендується шляхом здійснення наступних заходів:

• порівняння  фактичного   стану  компонентів  довкілля   з  минулорічнимипоказниками, в яких реалізуються заходи діяльності, 1 раз на рік на підставі результатів державного статистичного спостереження. У разі виявленняперевищень минулорічних показників провести аналіз на предмет зв'язку з реалізацією заходів планованої діяльності;
• порівняння фактичних показників індикаторів виконання заходів планової діяльності, зокрема рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, 1 раз на рік на підставі результатів державного статистичного спостереження.

1. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ НА ЗДОРОВ′Я НАСЕЛЕННЯ

Транскордонний вплив під час реалізації планованої діяльності відсутній.

• порівнянні з нульовою альтернативою вплив на довкілля оцінюється як незначний, оскільки, як зазначалося вище, буде обумовлений впливом існуючих незмінних факторів. Рівень утилізації відходів, що є важливим індикатором регіонального розвитку, може залишитися на незмінному рівні.

1. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ, ПЕРЕДБАЧЕНОЇ ПУНКТАМИ 1 -10 ЦІЄЇ ЧАСТИНИ, РОЗРАХОВАНИХ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ

Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування.
Генеральний план є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Склад та зміст генерального плану визначається ДБН Б.1.1-15:2012 “ Склад та зміст генерального плану населеного пункту ”. Генеральний план визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.
Мета розроблення містобудівної документації є розроблення генерального плану села Терново, Тячівського району, Закарпатської області на розрахунковий срок 2025 рік та приведенні його у відповідність до вимог чинного законодавства України та нормативної бази містобудування, внесення змін за пропозиціями Тернівської сільської ради, землевласників та землекористувачів..
При розробленні СЕО вивчені головні стратегічні документи, плани і програми, що діють на національному, регіональному та місцевому рівнях, проведений аналіз їх головних цілей, які в тій чи іншій мірі визначають передумови для прийняття проектних рішень.
Характеристика поточного стану довкілля і здоров’я населення, в тому числі на територіях які ймовірно зазнають впливу, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено.
При аналізі та оцінці поточного стану навколишнього середовища були використані статистичні дані та офіційні дані обласних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я.
В процесі роботи були проаналізовані доступні дані моніторингових спостережень, що здійснюються суб’єктами в рамках програм державного моніторингунавколишнього середовища на районному   таобласному рівні.
Ключові виявлені екологічні проблеми міста, у тому числі ризики впливу наздоров’я населення, які стосуються документа державного планування.
Серед важливих екологічних проблем села, в тому числі, що мають ризикивпливу на здоров’я населення, можна виділити наступні. Забруднення атмосферного повітря, що відбувається переважно за рахунок викидів від пересувних джерел, насамперед автотранспортних засобів. Додатковим фактором короткочасного, але надзвичайно шкідливого, впливу на стан повітря є процеси горіння торфовищ, які періодично виникають за певних метеорологічних умов та господарської діяльності, в межах заплав. Вплив від транспорту є найбільш критичним на магістральних вулицях переважно в центральній частині селища. Зазначені ризики є основними серед потенційних впливів на стан здоров'я населення. Забруднення поверхневих вод, що обумовлене скидами недостатньо очищених і забруднених стічних вод у водойми .
Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, та шляхи їх врахування.

• процесі виконання СЕО був проведений аналіз низки документів міжнародного, державного, регіонального та місцевого рівня, що містять зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативного впливу на здоров’я населення. Також були розглянуті документи, що містять екологічні цілі а також відповідні завдання у сфері охорони здоров'я. Аналіз також включав цілі, які мають відношення до генерального плану, та цілі, які можуть бути вирішені на іншому рівні планування. Результати аналізу цілей та завдань екологічної політики визначених у вищезазначених документах показали високу ступінь відповідності цілям визначеним в містобудівній документації генерального планусела Терново.

Опис наслідків реалізації проектних рішень документу державного планування для довкілля, а також для здоров’я населення, у тому числі кумулятивних, синергічних, позитивних і негативних наслідків.
Проведений аналіз виявив потенціал для позитивного впливу проекту оновленого генерального плану на навколишнє середовище та здоров'я населення. Водночас, були виявлені ризики та потенційні негативні наслідки, що можуть виникнути внаслідок реалізації окремих рішень, прийнятих в проекті оновленого генерального плану. З метою запобігання, мінімізації та пом'якшення потенційних негативних наслідків запропонована низка заходів, в тому числі необхідність перегляду деяких проектних рішень з подальшим коригуванням документу державного планування. Перегляд проектних рішень пов’язаний переважно із необхідністю збереження природних комплексів, регулюванням щільності забудови, зменшенням антропогенного навантаження на середовище населеного пункту.

 Заходи,що передбачається вжити для запобігання,зменшення та пом’якшеннянегативних наслідків виконання документа державного планування.
На основі аналізу виконаного в СЕО, з метою сприяння досягненню цілей екологічної політики, встановлених на національному та місцевому рівнях, запропоновано низку заходів для пом'якшення виявлених потенційних негативних наслідків для навколишнього середовища та здоров'я населення, що випливають зреалізації містобудівної документації. Реалізація генерального плану потребує виконання значної кількості заходів, визначених в містобудівній документації: розвитку інженерної та транспортної інфраструктури міста; заходів із інженерної підготовки та захисту території; розвитку господарського комплексу; охорони навколишнього природного середовища, виконання яких є невід’ємною складовою створення сприятливого в екологічному відношенні середовища населеного пункту.
Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися. Опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації тощо).

• контексті стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації «Генеральний план с. Терново, Тячівського району,  Закарпатської області» були вивчені наступні альтернативи та їх гіпотетичний вплив на навколишнє середовище: «Варіант нульової альтернативи» .

Заходи передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.
Моніторинг наслідків реалізації містобудівної документації є комплексним процесом проведення якого є невід’ємною складовою своєчасного забезпечення сільського середовища, що розвивається і трансформується, системами інженерної інфраструктури, об'єктами побутового та соціального обслуговування населення, благоустрою території, що відповідно впливає на якість довкілля та комфортність проживання населення. Для проведення моніторингу реалізації рішень містобудівної документації наведені основні чинники, що потребують особливої уваги та контролю, визначені показники для здійснення контролю та запропоновані необхідні заходи для моніторингу впливів під час реалізації документу державного планування. Здійснення моніторингу впливів реалізації документу державного планування на довкілля, у тому числі на здоров’я населення за визначеними показниками з веденням щорічної звітності дозволить своєчасно виявляти недоліки і порушення. Обгрунтувати необхідні заходи по їх усуненню, а також проводити інформування громади селища про стан реалізації містобудівної документації, поточні ускладнення та прогнозні терміни їх усунення.
Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.
Транскордонний вплив під час реалізації планованої діяльності відсутній.
У порівнянні з нульовою альтернативою вплив на довкілля оцінюється як незначний, оскільки, як зазначалося вище, буде обумовлений впливом існуючих незмінних факторів. Рівень утилізації відходів, що є важливим індикатором регіонального розвитку, може залишитися на незмінному рівні.
ВИСНОВКИ
На підставі проведеного аналізу зроблено висновок, що Генеральний план території населеного пункту с. Терново, Тячівського району, Закарпатської області в основному відповідає державним тарегіональним стратегічним документам, реалізація заходів планової діяльності не справляє значного негативного впливу на стан довкілля та здоров'я населення.
За результатами СЕО надано рекомендації до змісту заходів планової діяльності та заходи з моніторингу впливу реалізації планової діяльності на довкілля, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» повинно бути враховане в документі генеральногоо планування.
 

 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку». - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/23 54-19 .

2.Про затвердження Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування: наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 № 296. - Режим доступу: https://menr.gov.ua/files/docs/nakazy/2018/nakaz 296.pdf .

1. Все про Закарпатську область. http://ukr tur.narod.ru/turizm/regionukr/zakarp/geopoloshzak/geopolozakar.htm
2. Екологічний паспорт Закарпатської області http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308
3. ВИКИДИ В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/navkol/2018/dioks_atm_pov_1990-2017.pdf
4. ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/medicine/zahvor_naselen.pdf
5. СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДО 2020 РОКУ http://dfrr.minregion.gov.ua/foto/projt_reg_info_norm/2015/05/Strategiya.pdf
6. Закарпаття – мій край. http://carpathia.uz.ua/zakarpattya-mij-kraj
7. С.С. Поп. Природні ресурси Закарпаття. – Ужгород: ТОВ «Спектраль», 2002.-296с.;
8. В. Ю. Пересоляк, М. М. Ходанич. Моніторинг грунтів Закарпаття. Монографія. Ужгород. Видавництво «ТУРпрес»,2013-85с.
9. Звіт про виконання природоохоронного заходу “ Розробки проекту екомережі Закарпатської області (продовження робіт)http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=53
10. Система державногоо моніторингу якості поверхневих вод Закарпатської області http://ecozakarpat.net.ua/?fbclid=IwAR1K730nUuoELeA14aVY6neTvjtAjvqaesswyt 0OxSnowyh_zgwjbgWEnvo

Підтвердження ГАП про відповідністьчинним нормам,
правилам та стандартам
Стратегічнаекологічнаоцінка до розробленого генерального плану територіїнаселеногопункту села Терново, Тячівського району, Закарпатської області виконана відповідно з вимогами Конституції України, відповідних законів України, інших нормативно-правових актів з питань використання території, з діючими нормами, правилами, інструкціями, державними та галузевими стандартами.
Головнийархітектор проекту:                                      Радзіховська Л. О.