Цього дня, 82 роки тому, була проголошена незалежність Карпатської України.
Україна – протягом 1938-1939 рр. автономна Українська республіка у складі Чехословаччини, з 15 березня 1939р. - Українська незалежна держава (всенародно обраний парламент проголосив незалежність та обрав Президентом А.Волошина; чисельність населення – бл.550 тис. осіб).
Після Мюнхенського договору між Великобританією та Францією з одного боку та Німеччиною й Італією з іншого щодо поділу Чехословаччини (30 вересня 1938 р.) складне становище останньої і боротьба українців за політичні права примусили чехословацький парламент 22 жовтня 1938р. ухвалити конституційний закон про автономію Карпатської України.
8 жовтня 1938 р. було утворено перший автономний уряд Карпатської України на чолі з А.Бродієм, якого за відверто проугорську політику через 20 днів було усунуто з посади. Натомість прем’єр-міністром призначено А.Волошина, який активно здійснював заходи, спрямовані на розбудову держави. Першочергову увагу в умовах боротьби з угорськими терористичними формуваннями було приділено створенню збройних сил. Організація народної самооборони “Карпатська Січ” постала на основі молодіжних організацій (передусім – "Пласт") і за підтримки Організації Українських Націоналістів.
Рішенням Віденського арбітражу 2 листопада 1938 р. значна частина Карпатської України (Ужгородський, Мукачевський і Севлюський повіти) з містами Ужгород, Мукачеве і Берегове було приєднано до Угорщини. За цих умов
столицю Карпатської України перенесено до м. Хуст.
12 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сойму Карпатської України, у яких взяли участь 92,5% населення. За проурядову партію «Українське Національне Об’єднання» проголосували 92,4% виборців.
15 березня 1939 р. Сойм проголосив повну державну самостійність Карпатської України і схвалив Конституцію (Конституційний закон, ч.1), яка визначила державний устрій (президентська республіка). Президентом обрано А.Волошина. Державною мовою визнано українську, державним прапором -синьо-жовтий стяг, гербом – сполучення крайового герба (ведмідь у лівім червонім колі й чотири сині та три жовті смуги в правому півколі) з національним (тризуб Володимира). Державним гімном став гімн “Ще не вмерла Україна”.
15 березня 1939 р. хортистська Угорщина за підтримки гітлерівської Німеччини розпочала агресію проти Карпатської України. По суті оборона Карпатської України була першим збройним виступом українців проти фашизму. Саме з боїв на Закарпатті для українців розпочалась Друга Світова війна у той час, коли Сталін проводив спільні з Гітлером військові паради.
У гірських районах загони “Карпатської Січі” продовжували боротьбу з угорськими регулярними частинами до кінця травня 1939 р.Тим часом угорські війська підступили до Хуста, навколо якого точилися запеклі бої. Солдати Карпатської Січі, які фактично стали національним військом Карпатської України, мужньо боронили незалежність. Найбільший бій відбувся на Красному полі - рівнині на правому березі Тиси поблизу Хуста. Там регулярним частинам угорської армії протистояло кілька сотень вояків, озброєних легкими кулеметами, гвинтівками, ручними гранатами та пістолетами. В бою на Красному полі загинуло близько 230 українських січовиків і добровольців, переважно семінаристів та пластунів. Через кілька днів,18 березня, Карпатська Україна була повністю окупована угорськими військами.
Впродовж кількох тижнів лютував терор на Закарпатті, яке заплатило дорогу ціну за свою незалежність. Загалом без суду і слідства було розстріляно понад 27 тис. чоловік. Понад 75 тисяч закарпатців вирішили шукати притулку в УРСР, втім, майже 60 тисяч з них загинули в сталінських таборах. Решта вступила до чехословацької армії.
Всього в 1939-1944 роках загинули від рук угорців і більшовиків 80 тисяч закарпатських українців. І все ж недовгий період існування Карпатської України став однією з найяскравіших сторінок багатовікової боротьби українців за встановлення нашої державності.
Таким чином, незалежна українська держава на Закарпатті стала важливим етапом національного державотворення, який продемонстрував , що Закарпаття – українська земля, жителі якої прагнуть соборної держави разом із співвітчизниками з інших українських земель.