На зустрічі високого рівня Держенергоефективності та Міжфракційне депутатське об’єднання «Енергоефективна Україна» разом із народними депутатами, керівництвом міністерств і відомств, міжнародних організацій, наукових установ підняли критичне питання – стан і політику енергоефективності.
Голова Держенергоефективності Валерій Безус представив систему енергоефективності в Україні, акцентувавши на її складових: політико-організаційній, правовій і фінансовій. Найголовнішим є те, що управління цією сферою має здійснюватися системно і комплексно.
«Перед Україною стоїть потужний виклик – нагальне вирішення питання невикористаного за 30 років значного потенціалу енергоефективності у всіх секторах економіки. Зроблено чимало реформ, але це питання досі вимагає консолідації усіх сторін, комплексного підходу, а не фрагментарного, зниження бар’єрів та лідерства на найвищому рівні країни. Саме за таких умов політика енергоефективності дасть реальний ефект», - наголосив Валерій Безус.
Окреслюючи роль виконавчої влади в енергоефективності, Валерій Безус наголосив: «Міненерго та Мінрегіон формують політику, але має бути повна синхронізація дій. Держенергоефективності, яке я очолюю, є єдиним, фактично, крос-секторальним органом влади, що відповідає саме за реалізацію політики енергоефективності в усіх сферах економіки».
Серед інструментів політики є значний потенціал запуску державних цільових програм.
Також треба розвінчувати міф про відсутність джерел фінансування проєктів. Насправді, коло потенційних джерел широке: державний та місцеві бюджети, фонди, міжнародні фінансові організації (МФО), ДПП, ЕСКО, приватні інвестиції.
«Зокрема, кошти державного і місцевого бюджетів на енергоефективні цілі необхідні як каталізатори рушійних змін у цій сфері, у тому числі для розблокування проєктів, які підтримуються МФО. Це також важливо для активізації потенціалу приватних інвестицій, що, у свою чергу, дасть мультиплікативний ефект на економіку України», - підкреслив Валерій Безус.
Ігор Гарбарук, заступник Міністра освіти і науки України, у свою чергу, розповів про вже укладений Меморандум з Держенергоефективності та план дій щодо модернізації закладів вищої та професійно-технічної освіти. «Заощаджені на енергоносіях кошти потрібно направляти на покращення умов освітнього та наукового процесів».
Микола Тищенко, народний депутат України, Голова Міжфракційного депутатського об’єднання «Енергоефективна Україна», нагадав, що нещодавно Президент України Володимир Зеленський звернув увагу на потребу у програмі енергозбереження.
«Саме в енергоефективності приховано клондайк можливостей для наповнення українського бюджету та зменшення витрат з нього. Ми терміново маємо запустити процес реальних змін у цій сфері», - наголосив М. Тищенко.
Народний депутат України Олексій Кучеренко окреслив проблематику та рішення для енергоефективності в ЖКГ: «Комплексна модернізація, зокрема, житлово-комунального господарства неможлива без відповідних державних програм. Обов’язкова розробка таких програм передбачена у прийнятому Законі «Про енергоефективність».
На необхідності державної підтримки та співфінансуванні проєктів з енергоефективності в ЖКГ також наголосив Іван Плачков – голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї.
Значну підтримку України в реформах надають міжнародні партнери. Про реалізовані проєкти та допомогу розповіли Іма Хренова-Шимкіна – Директор Проєкту GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні» та Олексій Пащенко – Національний координатор проєкту UNIDO UKR IEE «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України».
Про енергоефективні зрушення у залізничному транспорті розповів Олександр Камишін – в. о. голови правління АТ "Укрзалізниця": «На сьогодні тільки половина колій електрифіковані. Цього року нова команда міністерства та Укрзалізниці встигне електрифікувати 50 км доріг. Це удвічі більше, ніж за останні 8 років (23 км). На найближчі 3 роки наш план – 500 км електрифікації. Ось такий внесок Укрзалізниці в енергоефективність».
Павло Козирєв, голова Асоціації малих міст України, наголосив на тому, наскільки важливо підтримувати громади у малих містах, консультувати та спільно розробляти місцеві програми з енергоефективності.
Про найчастіші проблеми, з якими стикаються громади, також розповів депутати Київської міської ради Юрій Федоренко.
Анатолій Загородній – президент НАН України повідомив: «Ми маємо цілу низку наукових розробок, здобутків, технологічних рішень та досліджень. Водночас я підтримую В. Безуса у тому, що потрібна Державна цільова програма, яка включатиме і науково-технічний блок».
Окрім цього, ректор КНУБА Петро Куліков повідомив про важливість підготовки висококваліфікованих кадрів у сфері енергоефективності.
Проведене обговорення дозволило з’ясувати та об’єднати бачення стратегії розвитку енергоефективності представниками як законодавчої, так і виконавчої гілок влади, а також іншими зацікавленими сторонами.
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності