Тячівський район — це серце східного Закарпаття, край гір і соляних легенд, де природа, історія та традиції переплітаються у неповторну мандрівку.
У межах проєкту «Тячівщина — соляний оберіг України» ми відкриваємо для туристів приховані перлини краю — від давніх соляних шляхів до сучасних локацій гостинності.
Амоніти Новоселиці — пам’ять про юрське море.
Амоніти — свідки давніх морів Тячівщини.
Амоніти — це вимерлі морські головоногі молюски, близькі родичі сучасних каракатиць і восьминогів. Вони населяли стародавні моря понад 400 мільйонів років тому, а повністю зникли приблизно 66 мільйонів років тому — разом із динозаврами, під час великого вимирання на межі крейдяного та палеогенового періодів.
Їхні спірально закручені мушлі — справжні витвори природи. Завдяки різноманітним формам і розмірам (від кількох міліметрів до понад пів метра) вони стали улюбленими об’єктами колекціонерів і важливими «орієнтирами часу» для геологів. За рештками амонітів науковці точно визначають вік гірських порід.
На території села Новоселиця Тячівського району, у межах Нересницької територіальної громади, розташований Новоселицький мармуровий кар’єр. Тут серед рожево-сірих метаморфізованих вапняків (які в народі називають «мармурами») трапляються скам’янілі залишки амонітів.
Ці рештки — не просто геологічна цікавинка. Вони свідчать, що близько 150–170 мільйонів років тому на місці сучасних карпатських гір плескалося тепле Юрське море, що було частиною давнього океану Тетіс. На його дні накопичувалися вапнякові відклади, де й законсервувалися мушлі давніх морських істот. З часом ці відклади під дією гірських процесів перетворилися на щільний камінь — мармур.
Океан Тетіс — це величезний давній океан, який існував між материками Лавразія (на півночі) і Гондвана (на півдні).
Він виник ще у тріасовий період (понад 230 млн років тому) і поступово зникав протягом мезозою та кайнозою, коли ці материки почали зближуватися, утворюючи Карпати, Альпи, Гімалаї.
Амоніти з Новоселицького кар’єру становлять цінний палеонтологічний матеріал для дослідження геологічної історії Карпат.
Вони можуть стати основою для створення локальної природничої локації в рамках туристичного маршруту «Тячівщина — соляний оберіг України» або освітнього проєкту «Морські глибини Карпат».
Зразки амонітів, знайдені на місці, варто зберігати у місцевих музеях або демонструвати як частину геологічної експозиції регіону.
Назва «амоніти» походить від імені єгипетського бога Амона, якого зображали з рогами барана — мушля цих істот нагадувала саме такі роги.
В Україні відомі поклади амонітів у Криму, на Поділлі, у Карпатах (зокрема Тячівщина — одне з найзахідніших місць їх виявлення).
Мільйони років тому територія сучасної Тячівщини виглядала зовсім інакше. Там, де сьогодні підносяться гори, шумлять ріки й ростуть ліси, плескалися теплі тропічні води океану Тетіс — одного з найдавніших і найвеличніших океанів у історії Землі.
Клімат тоді був теплим і посушливим. Води часто випаровувалися під спекотним сонцем, а нові порції морської води надходили повільно. У результаті з морської води випадали мінерали солей — спочатку гіпс, потім кам’яна сіль (галiт). Так утворювалися потужні соляні пласти, товщиною у сотні метрів.






