Згідно з інформацією Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), в Україні з булінгом у колі однолітків стикалися близько 67% дітей.

---

Відтак половина цих дітей нікому про інцидент не розповідали. За даними ВОЗ, Україна входить до першої десятки європейських країн за поширеністю булінгу серед 11-15-річних дітей. 
Дуже важливо, щоб діти усвідомлювали своє право бути захищеними і знали, як діяти у разі посягання на їхню честь та свободу. Тому у серпні минулого року в Україні стартувала інформаційна кампанія #СтопБулінг, і в її рамках Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області було проведено 255 заходів у освітніх закладах. Під час заходів ми зрозуміли, що це питання є дуже актуальним, хоч про нього більшість і воліє мовчати. 
Враховуючи наведені вище показники, Верховна Рада взялася вирішити цю проблему шляхом прийняття Закону №8584.
Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими встановлюється відповідальність за булінг. Штрафами каратимуть не лише винуватців булінгу, але й керівники освітніх закладів за неповідомлення поліції про випадки цькування. Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн. або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку. Директори шкіл повинні будуть контролювати, як виконуються заходи по протидії булінгу, розглядати заяви про випадки цькування від учнів та їх батьків. 
Вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти (850 грн) до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) (1700 грн) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від ста (1700 грн) до двохсот НМДГ (3400 грн) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Булінг, вчинений дітьми від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від п’ятдесяти (850 грн) до ста НМДГ (1700 грн) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.
Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.
Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.
Доказами у справах про факти цькування можуть бути:

• поясненя особи, яку притягують до відповідальності,
• пояснення потерпілого та свідків,
• висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),
• речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,

письмові документи,

• матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

Надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації – настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт з класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі.
Начальник Головного територіального 
управління юстиції у Закарпатській області 
Євген Когутич