Протягом останніх років армія, як відомо,суттєво змінилась. Варто визнати, реформи у військовій сфері таки дали гарні результати. Попри те, серед населення досі ширяться міфи та лякливі історії про строкову службу з використанням затертих стереотипних висловів. До прикладу, що строковиків направлять загинути на війні, що солдати фарбують траву та будують дачі командирам, що у військових частинах хлопців погано годують і проживають вони в жахливих умовах, а до того ж потерпають від «дідівщини», і, врешті, це гаяння часу. Характерним є те, що розповсюджують таку інформацію переважно ті, хто не має ніякого відношення до служби, ті, що "відкосили" від неї самі, або їх оточення, що захистили своє дитя від злісних військкоматів. Відомо, кому вигідна ситуація, коли юнаки бояться військової служби і всіляко її уникають. Не для самих ухильників і їх близьких, як це може здатися, – такий стан речей передусім тішить та задовольняє ворога, який мріє бачити нас слабкими та переможеними. Аби протистояти пропаганді, спрямованій на дискредитацію військової служби в Україні постає потреба у розвіюванні хибних уявлень та в донесенні громадянам достовірної інформації, зокрема щодо проходження юнаками строкової військової служби:

Строковик в жодному разі не потрапляє в зону військового конфлікту, тобто на територію Луганської та Донецької областей, що чітко визначено законодавством. Будь-які побоювання з цього приводу є абсолютно безпідставними, що підтверджене досвідом.

Строковиків не годують зіпсованими кашами і не тримають голодними. Щоденне триразове гаряче харчування відбувається за новим порядком та стандартами. В їдальні військовослужбовець зможе обирати на власний смак щось із двох-трьох запропонованих перших і других страв, асортименту салатів, фруктів і тістечок. Перехід всіх військових частин на нову систему харчування, меню якої містить майже 400 найменувань, завершиться у 2019 році. В усіх навчальних центрах ці нововведення вже запроваджені.

Строковики не ходять в лахмітті. Вони перебувають на повному державному утриманні, розміщуються в казармах із зручностями, забезпечуються новою військовою формою та спорядженням. Отримують комплект, до якого входять десятки найменувань предметів одягу та спорядження.

Строковика забезпечують різними типами берців відповідно до сезону, одягом з якісної тканини: польовою формою, термобізизною, вітро-вологозахистними та флісовими куртками, рюкзаками та багато чим іншим.

Строковики не будують дачі командирам. Перші місяці, від одного до трьох, служби вони знаходяться в навчальних центрах Збройних Сил України, де проходять курс військової підготовки. Надалі їх завдання, здобувши базову підготовку, підтримувати фізичну форму, дбати про постійне місце дислокації військової частини, полігони і бути надійною опорою професійним військовим, які в цей час перебувають на Сході.

Чи можна вважати марним час, присвячений служінню своїй державі, зміцненню її військової потужності та обороноздатності? Згаяний час чи ні – питання, відповідь на яке кожен узгоджує зі своїм сумлінням, гідністю та переконаннями. Воно залежить від усвідомлення причетності та відповідальності за долю свого народу.

Строковики не залишаються без державних пільг та гарантій. Призиваючись на строкову військову службу вони отримують одноразову грошову допомогу в розмірі двох прожиткових мінімумів (3800 грн.), щомісячні виплати на особисті потреби (400-700 грн.), а при звільненні в запас – допомогу у розмірі 8-ми посадових окладів відповідно до посади та звання. Після звільнення управління соціального захисту також виплачує одноразову допомогу в розмірі середньої заробітної плати (до 7000 грн), або прожиткового мінімуму не працюючим.

За строковиками, які офіційно працювали, зберігаються робоче місце, середній заробіток а також строкова військова служба зараховується до стажу роботи, що гарантує пенсійні накопичення. Під час служби надається 10-ти денна відпустка. І нарешті про «дідівщину». З початку війни на сході України, з кожним роком все менше згадується відлуння цього ганебного явища пострадянської армії. Адже кожен військовий, незалежно від терміну служби розуміє, що будь який солдат не зважаючи на вислугу та інші чинники, є його товаришем та братом по зброї.

Переважна більшість молоді, яка поповнює лави ЗСУ зараз розуміє всю важливість створення справжнього братерства та людяних відносин у військовому колективі. Саме тому приниження, непорозуміння і конфлікти з тими, з ким в майбутньому треба буде стати на захист батьківщини просто неможливе. Наявність обставин ворожої агресії підштовхнуло до нового осмислення значення військової служби, потреби в єдності, а й відповідно, до якісних змін у взаєминах між військовослужбовцями.