Факультет історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету з глибоким сумом повідомляє про смерть доктора історичний наук, професора, патріота Срібної Землі Дмитра Дмитровича Данилюка, яка настала 6 червня 2020 року на 79 році життя.

---

Він народився 19 вересня 1941 року у селі Тересва, що на Тячівщині. Закінчив історичний факультет (1965) та аспірантуру (1971) Ужгородського університету. Після закінчення вишу протягом шести років працював у середніх школах Миколаївської та Закарпатської областей. У 1971 – 2015 роках був викладачем, старшим викладачем, доцентом та професором Ужгородського державного (згодом національного) університету. Деякий час очолював кафедру історії України.
Науковий доробок вченого є чималий – понад 300 публікацій. Вони – різнопланові. Так, будучи аспірантом, він під керівництвом професора Михайла Трояна працював над темою «Історія Закарпаття 1917 – 1945 рр. у радянській історіографії». Дослідник дав глибокий аналіз історіографічних джерел зі згаданої проблеми, а також визначив шляхи її подальшого вивчення. Дисертацію захистив у вересня 1975 року на засіданні вченої ради Львівського університету ім. Івана Франка.
Потім Дмитро Дмитрович почав працювати над докторською дисертацією. Вона стосувалася проблеми зародження і розвитку історичної науки на Закарпатті (до 1944 року). Вчений працював у вітчизняних та зарубіжних архівах і бібліотеках, виявляючи і опрацьовуючи рідкісні публікації та рукописні праці. Одна за одною з’являються його публікації. І у грудні 1994 року він успішно захистив докторську дисертацію на засіданні спеціалізованої ради Ужгородського університету. Згодом побачили світ 5 монографій вченого.
Педагогічний стаж Дмитра Данилюка складає 50 років, у тому числі – 44 роки у вищій школі. Студентам викладав нормативний курс «Історія України» та спецкурси. А ще написав навчальний посібник з краєзнавства «Історія Закарпаття» (2013). Підготував 5 кандидатів історичних наук, які працюють в УжНУ і продовжують справу наставника.
Як уже згадувалось, протягом 12 років (2001 – 2013) був завідувачем кафедри історії України. Тут дбав про підвищення матеріально-технічної бази кафедри, налагодженні співпраці з колегами з інших вишів та академічних установ, проведенні наукових конференцій… І звичайно, організація викладання курсу «Історія України» на усіх факультетах УжНУ. І усе у нього добре виходило.
Багаторічна і сумлінна праця історика й педагога не залишились не поміченою. Його відзначено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, подяками ректорів УжНУ.
Тячівська державна адміністрація сумує з приводі смерті відомого й шанованого вихідця з Тячівщини і висловлює щирі співчуття рідним покійного. 
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ !