Як би не старалася держава захистити громадян, нас із вами, нічого не вийде, поки ми самі цього не захочемо. 

---

Після запровадження карантину навесні цього року діти продовжили навчатися вже дистанційно. Ця форма покликана надати можливість здобувати освіту навіть в умовах карантину та пандемії, яка, на жаль, триває і досі. Вже за деякий час учні та батьки стикнулися з низкою проблем, якими супроводжується затяжне перебування дітей вдома. Зокрема, багатьом довелося вимушено брати відпустку, щоб доглядати за дітьми. 
Перші експерименти з дистанційним навчанням виявили низку недоліків. Їхній спектр яскраво демонструють останні соціологічні дослідження Центру Разумкова та Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва. Згідно з опитуванням, майже половина українців не підтримує проведення такого формату навчання в школах у зв'язку з пандемією COVID-19 у березні-травні 2020 року. 26,1% респондентів зіткнулися з проблемою зниження рівня успішності дітей, а 21,6% – з недоліком уваги вчителів до потреб дітей під час навчання. Майже 19% заявили, що не мали або мали недостатньо пристроїв для участі дітей в онлайн-уроках, а 21,3% нарікали на погану якість домашнього інтернет-зв'язку під час навчання. 
В Україні загальнонаціональний карантин через пандемію COVID-19 вже продовжили до 31 серпня. Кожен з регіонів поділений на один з чотирьох рівнів епідемічної небезпеки: «зелена», «помаранчева», «жовта», «червона». При останніх двох – обмеження стосуватимуться і роботи навчальних закладів. Однак як би не старалася держава захистити громадян, нас із вами, нічого не вийде, поки ми самі цього не захочемо. Так, на території «помаранчевих» регіонів заборонено відвідувати заклади освіти групам учнів у понад 20 людей, крім закладів дошкільної та загальної середньої освіти. У «червоних» – школярам та студентам взагалі заборонено відвідувати заклади освіти. Крім того, у «помаранчевих» та «червоних областях» влада зможе вводити і додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи. 
Наразі Міносвіти розглядає три можливі сценарії початку нового навчального року. Один із них – при високому рівні захворюваності в регіоні – освітній процес проходитиме дистанційно, як і навесні після початку карантину. 
Останні негативні епідеміологічні тенденції демонструють: Україна дедалі ближча до реалізації цього найгіршого сценарію. Якщо ще місяць тому за добу в державі фіксували близько 500 нових хворих, то в останні дні – понад тисячу випадків COVID-19. Загалом в Україні майже 70 тис лабораторно підтверджених хворих. З них – понад півтори тисячі є летальними. Це – лише те, що вдалося зафіксувати. Скільки насправді хворіє – достаменно невідомо. 
Днями лікар-інфекціоніст та професор Ольга Голубовська зазначила, що спаду рівня захворюваності на коронавірусну інфекцію в Україні від літньої спеки не спостерігається. Хоча на це були великі сподівання на початку літа. "Найголовніше, що ми очікували, що коли буде спека, його (коронавірусу - ред.) буде менше, ми не бачимо цього. Тому я вважаю, що нам... треба готуватися до найгіршого сценарію. Стаціонари готувати, бригади лікарів, у нас на сьогодні інфекціоністів не вистачає", - сказала вона. 
Також вона розповіла: захворюваність на COVID-19 у державі зростає не лише через збільшення кількості проведення тестувань. Головною з причин може бути скупчення людей у курортній Одесі, куди дорослі масово їдуть, зокрема, разом зі своїми дітьми. При цьому, батьки забули, чому українська влада відмовилися відкривати дитячі літні табори: початок оздоровчої кампанії дітей до моменту скасування карантину заперечує саме поняття «оздоровча кампанія» та збільшує ризик інфікування. Таким чином батьки, намагаючись оздоровити дітей на курортах, власноруч підштовхують МОН до введення дистанційного навчання восени. 
Епідеомологцічна ситуація ускладнюється, зокрема, через існування низки міфів щодо поширення коронавірусу, які вже сформувалися та побутують з початку пандемії серед українців. Так, помилково вважати, що безсимтомні хворі не поширюються коронавірус. Саме тому важливо виявити інфікованих та надати їм медичну допомогу. Для цього необхідне тестування усіх контактних осіб. І саме тому потрібно не нехтувати однією з головних рекомендацій – носити маски на обличчі у місцях великого скупчення людей, де немає можливості дотримуватись фізичного дистанціювання. Адже якщо ви хворі і не носите захисну маску, то можете стати джерелом смерті будь-якої іншої людини – сусіда у під’їзді чи іншого пасажира у громадському транспорті. 
Також існує думка, що вживання алкоголю знижує ризик захворювання на COVID-19. Утім, часте та надмірне споживання алкоголю підвищує ризик виникнення різноманітних порушень в організмі. А тому, після зараження це може навпаки додатково ускладнити перебіг захворювання на COVID-19. 
Ще одним поширеним міфом є можливість захисту від зараження COVID-19 з допомогою гарячої ванни. Насправді ж нормальна температура тіла – в межах 36,5–37,0 °С незалежно від температури води у ванні або в душі. А занадто гаряча ванна може лише нашкодити здоров’ю та призвести до опіків шкіри. 
Крім того, мають насторожити останні результати досліджень щодо шляху передачі коронавірусу. Якшо раніше побутувала думка, що це відбувається повітряно-крапельним шляхом, то наразі вчені заявляють про повітряний шлях як спосіб передачі COVID-19. А це означає, що вам не обовязково перебувати з кимось поруч, аби заразитися. Ви можете просто іти за людиною, зайти в ліфт опісля хворого чи носія – і теж підхопите заразу. 
Не варто забувати і того, що вірус може зберігатися на поверхнях від 3-х годин до декількох днів – все залежить від низки умов. Наприклад, від типу поверхні, температури і вологості навколишнього середовища. 
З початку пандемії українська Україна демонструє ефективність у протидії поширенню COVID-19. Завдяки цьому рівень захворюваності у пікові періоди був серед найнижчих у Європі. Адаптивний карантин може стати ще дієвішим для контролю поширення коронавірусної інфекції. 
Утім, будь-які спроби влади пройти пандемію з найменшими людськими втратами будуть малоефективиними, якщо наші співвітчизники не допомагатимуть та не продовжуватимуть суворо дотримуватися елементарних правил безпеки під час перебування в громадських місцях. 
Серед основних рекомендацій МОЗу: 
- мити руки з милом понад 20 секунд, не торкатися руками очей, носа, рота; 
- чхати й кашляти – лише у згин ліктя або прикриваючи рот і ніс серветками; 
- регулярно провітрювати приміщення; 
- дезінфікувати поверхні; 
- дотримуватися дистанції у 1,5 метри з людьми; 
- уникати рукостискань, поцілунків, обіймів.