Минулого тижня в  конференц - залі готельно-ресторанного комплексу "Феєрія" відбувся творчий вечір та презентація книги  "А бідні не плачуть..."  Михайла  Романа з Углі  - колишнього голови радгоспу "Іскра" та першого директора Закарпатського заводу технологічного обладнання.

---

         Привітати автора з виходом у світ нової повісті прийшли чимало поважних гостей, представників влади, працівників районної , дитячої та  бібліотек-філій району, рідних, друзів,  пооцінювачів творчості нашого земляка. А також відомі углянці, про яких розповідається в книзі. Серед яких зокрема Микола Бігунець - головний лікар Дубівської РЛ №2, Михайло Голубка - кандидат економічних наук, доцент кафедри маркетингу, економіки, управління та адміністрування Національної академії управління, викладач вищої кваліфікаційної категорії, завідувач кафедри обліку та фінансово-економічної діяльності  ВНЗ «Львівський кооперативний коледж економіки і права», Іван Стойка - завідувач стоматологічною поліклінікою в м. Іршава та ін.
         Ведучі заходу - працівники районної бібліотеки Наталія Нодь та Альона Сливка коротко розповіли про життєвий і творчий шлях Михайла Романа,  його автобіографічні твори. Так перша книга "Моя доля" була надрукована у 2002 році. В ній зокрема розповідається про випробування,  які  довелося торувати автору,  успіхи й розчарування, справжніх  друзів та славних земляків.
         У книзі "Карпатські самоцвіти" ( вид. 2012 р.) йдеться про рідне село Углю та його мешканців -  людей праці, невтомних трударів,  котрі поважали землю, доглядали і обробляли її.
         Нова повість Михайла Романа "А бідні не плачуть..." ( 2018 р.) -  відповідь на кіно­фільм «Багаті теж плачуть», який виходив на екранах за часів так званої перебудови. Автор розповідає про Михайла Карпатського із великої та бідної сім’ї, який з самого дитинства змушений був жити,  як дорослий.
     У дванадцятирічному віці він покинув батьківський дім,  аби самотужки досягти кращого життя. Звісно, що шлях його не був легкий, але завдяки труднощам зміг загартувати власний дух і допомогти не тільки собі, а й рідному краю. І тим щасливий та вдячний Богу за прожите життя…
      Він не історик, не письменник чи поет, але справжній фа­хівець у галузі сільського господарства та промисловості. Усе життя працював на виробництві, керував тисячами виробнич­ників та висококваліфікованим інженерно-технічним персо­налом. Завдяки трудовій діяльності отримав високі урядові нагороди та відзнаки. Тому у цій книзі написано про те, че­рез що пройшов особисто, пліч-о-пліч із поважними трудовими колективами та керівниками всіх рангів, оскільки доводилося виконувати місію державного призначення.
     Надалі автор Михайло Роман поділився з присутніми мотивами та тематичним спрямуванням видання, труднощами, з якими стикнувся під час написання книги та розповів про плани на майбутнє.
     Відповів і на запитання: Чому бідні не плачуть, ідея якого викладена в книзі.  
     - Бідні загартовані до важкої праці, пронизані духовними чеснотами, богобоязливі, цілеспрямовані. Внаслідок всебічно правильних дій, вони стають заможними та видатними.
     У своїй книзі Михайло Васильович повістував про  країну, яку побудували бідні люди сльозами, потом і кров'ю в умовах важких повоєнних років. Створювали колективні господарства, усуспільнювали майно з любов'ю та ентузіазмом, будуючи основу міцної держави з надією на світле майбутнє.
     Багато хто думає, що видатні люди народжуються лише у великих містах та в заможних родинах. Відтак талановиті углянці поповнили ряди творців матеріальних благ, галузевих фахівців найкращими спеціалістами, які прославили і прославляють наш край творчими здобутками. Такими людьми наповнені європейські країни, простори колишнього Радянського Союзу та заокеанські держави.
     На жаль, згадати їх всіх в книзі не були змоги, тому Михайло Роман вважає за потрібне продовжити літопис, тим більше що інформації для цього зібрав чимало. І земляки на це заслуговують. Чимало вже відійшло у вічність, світлу пам'ять яких присутні вшанували хвилиною мовчання.
     З вітальним словом до автора звернувся голова Тячівської РДА Василь Дем'янчук, який наголосив, що очолювані у свій час Михайлом Романом підприємства ставали успішними та передовими. Завдяки цьому покращувались інфраструктура та соціально-економічний стан  Углі та в навколишніх населених пунктах району. І по сьогодні мешканці села користуються тими благами, які були створені радгоспом та заводом.
     - Автор намагається на прикладі свого життя передати майбутнім поколінням, що завжди треба бути ціленаправленим у житті,  не боятися труднощів і сміливо долати перешкоди, любити свій рідний край і працювати на благо людей, - наголосив очільник району.
      Відтак вручив Михайлу Роману подяку державної адміністрації за багаторічну суспільну працю,  вагомий вклад соціально-економічний розвиток району та села Угля, плідну творчу діяльність та з нагоди презентації книги.
     Також автора привітав начальник відділу культури Тячівської РДА Василь Гудак, який також вручив Подяку. Відгуками читача поділився головний лікар Дубівської РЛ №2 Микола Бігунець. А Михайло Данилюк присвятив йому вірша, письменник Іван Бинячовський з смт. Буштино прочитав декілька своїх творів.
     Вітання для автора підготували і працівники культури фольклорного колективу Углянського куща з етно - виступом "Веселі сусідки". Монолог, який вміщений у книзі та присвячений дорогій дружині Надії, зачитала Ганна Сасин - провідний бібліотекар центральної дитячої бібліотеки. Пісенними дарунками гостей вітала провідний методист районного методичного центру Беата Савчук.
      На завершення зустрічі ведучі та всі присутні побажали автору  здоров'я та щастя на довгий вік, на многії літа, на шану від людей, тепло від родини.
Любов Немеш, прес-служба Тячівської райдержадміністрації