Рубрика: Про унікальний Тячівський район Закарпатської області (у рамках туристичного проєкту «Тячівщина - соляний оберіг України») » Тячівська районна державна адміністрація

Тячівська районна державна адміністрація

Офіційний веб-сайт Тячівської районної державної адміністрації

Рубрика: Про унікальний Тячівський район Закарпатської області (у рамках туристичного проєкту «Тячівщина - соляний оберіг України»)

2026-01-02 16:29:05

МОВЧАЗНИЙ СВІДОК ТИСЯЧОЛІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

Гора Капуна (або Каполна) — це не просто пагорб на околиці Тячева. Це мовчазний свідок тисячолітньої історії, «варта», що стоїть на перетині торгових шляхів і людських доль. У межах проєкту «Тячівщина — соляний оберіг України», ця гора постає як ключовий елемент ландшафту, що нерозривно пов'язаний із «білим золотом» — сіллю.

1. Назва, що дихає сакральністю
Слово «Каполна» (угор. Kápolna) у перекладі означає «каплиця». І це перша підказка до таємниці гори. За переказами, на вершині колись височіла культова споруда. Для місцевих жителів гора завжди була сакральним центром: місцем, де небо торкається землі.

У контексті «соляного оберегу», Капуна сприймалася як природна вежа, з якої можна було оглянути соляні каравани, що рухалися від Солотвина вниз за течією Тиси.

2. Сторож «Соляного шляху»
Історично Тячівщина була серцем видобутку солі в Європі. Сіль була дорожчою за золото, і її транспортування потребувало надзвичайної охорони.

Стратегічна висота: Капуна слугувала ідеальним спостережним пунктом. З її вершини відкривається панорама на долину Тиси. Вважається, що в часи Середньовіччя тут могли знаходитися сигнальні вогні, які передавали звістки про наближення ворога або важливих вантажів.

Свідчення: Археологічні знахідки в околицях Тячева підтверджують перебування тут римських легіонерів. Римляни, які надзвичайно цінували закарпатську сіль, будували свої укріплення саме на таких панівних висотах, як Капуна.

3. Легенда про підземні скарби та дзвони
Існує народне свідчення, ніби всередині гори є порожнечі, де заховані скарби давніх володарів краю. Старші люди розповідали, що якщо прикласти вухо до землі на Великдень, можна почути гул церковних дзвонів.

Ця легенда має під собою цікаве підґрунтя: Тячівщина багата на карстові явища та соляні куполи. Цілком імовірно, що «гул» — це відлуння підземних вод або специфічна акустика соляних пластів, які залягають глибоко під фундаментом міста.

4. Капуна як частина «Соляного оберегу»
Проєкт «Тячівщина — соляний оберіг України» розглядає цей регіон як цілісну екосистему. Капуна в цій концепції виконує роль символічного замка:

Природний бар'єр: Гора частково захищає місто від північних вітрів, створюючи особливий мікроклімат.

Духовний орієнтир: Вона нагадує про те, що багатство краю — це не лише мінерали, а й пам'ять поколінь.
Туристичний магніт: Сьогодні Капуна — це місце для рефлексії. Піднімаючись на неї, ви проходите шлях, яким століттями ходили солекопи, купці та воїни.

5. Геологічна аномалія: "Капуна — це корок у пляшці"
Якщо поглянути на Капуну очима геолога, стає зрозуміло, що її поява не була випадковою. Тячівщина розташована над гігантським Солотвинським соляним штоком.

- Діапіризм (Витискання): Наукові дослідження свідчать, що Капуна — це результат потужних тектонічних рухів. Уявіть, що під величезним тиском пласти солі та осадових порід витискалися на поверхню , немов паста з тюбика. Капуна є частиною так званої Тячівської антиклінальної складки.

- Сіль під ногами: Хоча сама вершина гори складається з пісковиків та конгломератів, геологічне «коріння» Капуни безпосередньо взаємодіє із соленосними пластами. Це неочевидний факт: гора слугує своєрідним природним «запобіжником», який утримує стабільність ґрунтів над соляними пустотами.

6. Неочевидне: Магнітна загадка та мікроклімат
Дослідники, що вивчали ландшафт помітили декілька дивних особливостей:

- Аномальна рослинність: На схилах Капуни зустрічаються рослини-галофіти (що люблять сіль), які зазвичай не характерні для таких висот. Це натякає на те, що через мікротріщини в породі на поверхню виходять мінералізовані випари, які «підсолюють» грунт.

- Термальне «дихання»: Геологи припускають, що глибоко під Капуною проходять розломи, якими піднімається тепло від земного ядра . Саме тому сніг на певних ділянках гори тане швидше, аніж у долині. Це пояснює, чому в давнину люди вважали гору «живою».

7. Свідчення забутих експедицій
У ХХ столітті, під час розвідки нафтових та газових родовищ на Закарпатті, поблизу Тячева проводили буріння.

Факт із архівів: Бурові роботи в районі Капуни показали наявність надзвичайно щільних соляних розсолів (ропи) на глибинах, які раніше вважалися «сухими». Це підтверджує теорію, що гора є частиною величезного підземного гідрологічного вузла, який живить соляні джерела всього регіону.

Чому це важливо для «Соляного оберегу»?
Геологія доводить: Капуна — це не просто декорація. Це «геологічна печатка», яка закриває собою багатства надр. Без цієї гори ландшафт Тячева був би зовсім іншим, а соляні поклади могли б бути вимиті підземними водами тисячі років тому.

Чому варто відвідати Капуну сьогодні?
Сьогодні гора Капуна — це найкраще місце, щоб відчути масштаб «Соляного шляху». Стоячи на вершині, ви бачите перед собою Тису — ту саму артерію, по якій на плотах-бокорах сіль везли до Угорщини та Балкан.

Це місце сили, де історія про сіль стає відчутною на дотик, а краєвид на Тячів нагадує про те, як важливо берегти цей унікальний «оберіг» на мапі України.

Попередня публікація рубрики: https://tyachiv-rda.gov.ua/news/9342-rubrika-pro-unkalniy-tyachvskiy-rayon-zakarpatskoyi-oblast-u-ramkah-turistichnogo-proyektu-tyachvschina-solyaniy-oberg-ukrayini.html