Кабінет Міністрів України 31 жовтня своєю постановою затвердив Воєнно-медичну доктрину України.

---

Воєнно-медична доктрина – це сукупність поглядів, науково обґрунтованих принципів, єдиних організаційних вимог щодо організації медичного забезпечення Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Документ визначає мету, принципи, організаційні основи системи військової охорони здоров’я, повноваження та відповідальність за її реалізацію, фінансове та ресурсне забезпечення, наукове супроводження військової охорони здоров’я, вирішення проблем військової медицини, а головне – відповідальність держави та органів виконавчої влади за розвиток системи військової охорони здоров’я і забезпечення її спроможностей у воєнний час.
Рішення Уряду дозволить об’єднати зусилля військової та цивільної охорони здоров’я на засадах єдиного медичного простору з метою поліпшення стану медичного забезпечення захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави.
Доктрина визначає, що для потреб медичних служб і цивільної охорони здоров’я державою забезпечується виробництво та постачання необхідного переліку та кількості вітчизняного медичного обладнання, майна і техніки, лікарських та профілактичних засобів, створення і утримання стратегічного запасу відповідно до затвердженої номенклатури.
З прийняттям Воєнно-медичної доктрини будуть запроваджені єдині підходи до організації надання медичної допомоги військовослужбовцям, їх лікування та реабілітації. Доктрина стане основою для впорядкування відомчих керівних документів щодо медичного забезпечення, сприятиме поліпшенню матеріально-технічного оснащення військово-медичних служб, створить передумови для подальшого розвитку системи військової охорони здоров’я та формування єдиного медичного простору.
Крім того, буде забезпечено впровадження міжнародних стандартів, принципів та політики медичного забезпечення військ НАТО шляхом врахування їхніх вимог у національному законодавстві з питань охорони здоров’я військовослужбовців.