Тячівська районна державна адміністрація
Офіційний веб-сайт Тячівської районної державної адміністрації
Рубрика: Про унікальний Тячівський район Закарпатської області (у рамках туристичного проєкту #Тячівщина - соляний оберіг України")
2025-12-11 15:05:08
Музей історії та етнографії румун Закарпаття "Румунська садиба", як культурний осередок серед історичних соляних шляхів Тячівщини
Приватний музей історії та етнографії румун Закарпаття "Румунська садиба" відкрився в 2014 році в селі Нижня Апша, Tячівського району, Закарпатської області, селі, яке називають найбагатшим селом України. Його унікальність полягає не лише у збереженні автентичної румунської спадщини, а й у природному поєднанні з історичними процесами, що формували Тячівщину протягом століть, включно з одним із найпотужніших економічних чинників минулого – соляним промислом Солотвина.
Значну частину населення тут становлять етнічні румуни. Після останнього перепису населення, яке відбулося в Україні в 2001 році, 97,69% мешканців селa говорять румунською, українською – 1,59% та іншими мовами – 0,5%.
Нижня Апша – поселення з глибоким історичним корінням, вперше згадане у 1387 році, будучи в складі Графства Марамуреш. До 1 грудня 1918 року вoно було також частиною Угорського королівства. З 1867 року до 1 грудня 1918 року вoно було частиною Австро-Угорщини. З 1 грудня 1918 року до 26 липня 1921 року cело було частиною Румунської держави, де-факто і де-юре, повіту Марамуреш. Потім село підпало під юрисдикцію Чехословаччини до кінця 1938 року. Небагато часу входило до складу Карпатської України – до 24 березня 1939 року після окупації і перейшло під юрисдикцію Хортиської Угорщини до 20 жовтня 1944 року. Коли в село увійшли «визволителі», тобто росіяни, анексували Закарпаття до Радянської України – Радянського Союзу. З 24 серпня 1991 року відноситься до незалежної України. Ці зміни формували місцеву культуру, мову та традиції, зберегли різноманіття, яке сьогодні є привабливою частиною туристичної спадщини Тячівщини.
Музей розташований на вулиці Борканюка, 17. В народі її називають «Друмул царій» (тепер головна дорога – Ужгород – Рахів – Ясіня). Дорога століттями служила торговим шляхом, у тому числі для транспортування солі з родовищ Солотвина. Це локація у дуже зручному місці, яке доступне як для проїзду на автомобілі або велосипеді, так і для пішоходів. До районного центру Тячів – 22 км, до обласного центру – 165 км, до румунського міста Сігет, повіту Марамуреш, Румунія – 11 км.
Офіційно музей створений як юридична особа 27 вересня 2014 року (зареєстрований в Тячівській районній державній адміністрації 05.09.2014 р.). Перші кроки для створення цього музею були зроблені в 1984 році. «Ми були молодими з дружиною Іляною і прогулюючись по вулиці, ми помітили в старому мараморошскому будинку стару лампу. Вона висіла в кімнаті поруч з електролампочкою, була задимлена і не мала ніякої цінності для господаря. Я попросив дружину зайти до бабці Борчанулуй (звати її Аксеня) і купити у неї лампу. На другий день дружина купила лампу за 25 рублів (еквівалент майже 40 доларів, моя зарплата стоматолога тоді була 110 рублів). Дружина все питала мене, навіщо потрібна нам ця лампа, я відповів їй, що ми віднесемо її додому та побачимо. Таким був початок…» - ділиться спогадами власник музею Іван Ботош.
Саме на цьому перетині – культури та соляного промислу – сьогодні вибудовується туристичний маршрут проєкту "Тячівщина – соляний оберіг України", де “Румунська садиба” є важливим місцем для занурення у етнічну та історичну самобутність місцевих румунів
Приватний музей історії та етнографії румун Закарпаття "Румунська садиба" відкрився в 2014 році в селі Нижня Апша, Tячівського району, Закарпатської області, селі, яке називають найбагатшим селом України. Його унікальність полягає не лише у збереженні автентичної румунської спадщини, а й у природному поєднанні з історичними процесами, що формували Тячівщину протягом століть, включно з одним із найпотужніших економічних чинників минулого – соляним промислом Солотвина.
Значну частину населення тут становлять етнічні румуни. Після останнього перепису населення, яке відбулося в Україні в 2001 році, 97,69% мешканців селa говорять румунською, українською – 1,59% та іншими мовами – 0,5%.
Нижня Апша – поселення з глибоким історичним корінням, вперше згадане у 1387 році, будучи в складі Графства Марамуреш. До 1 грудня 1918 року вoно було також частиною Угорського королівства. З 1867 року до 1 грудня 1918 року вoно було частиною Австро-Угорщини. З 1 грудня 1918 року до 26 липня 1921 року cело було частиною Румунської держави, де-факто і де-юре, повіту Марамуреш. Потім село підпало під юрисдикцію Чехословаччини до кінця 1938 року. Небагато часу входило до складу Карпатської України – до 24 березня 1939 року після окупації і перейшло під юрисдикцію Хортиської Угорщини до 20 жовтня 1944 року. Коли в село увійшли «визволителі», тобто росіяни, анексували Закарпаття до Радянської України – Радянського Союзу. З 24 серпня 1991 року відноситься до незалежної України. Ці зміни формували місцеву культуру, мову та традиції, зберегли різноманіття, яке сьогодні є привабливою частиною туристичної спадщини Тячівщини.
Музей розташований на вулиці Борканюка, 17. В народі її називають «Друмул царій» (тепер головна дорога – Ужгород – Рахів – Ясіня). Дорога століттями служила торговим шляхом, у тому числі для транспортування солі з родовищ Солотвина. Це локація у дуже зручному місці, яке доступне як для проїзду на автомобілі або велосипеді, так і для пішоходів. До районного центру Тячів – 22 км, до обласного центру – 165 км, до румунського міста Сігет, повіту Марамуреш, Румунія – 11 км.
Офіційно музей створений як юридична особа 27 вересня 2014 року (зареєстрований в Тячівській районній державній адміністрації 05.09.2014 р.). Перші кроки для створення цього музею були зроблені в 1984 році. «Ми були молодими з дружиною Іляною і прогулюючись по вулиці, ми помітили в старому мараморошскому будинку стару лампу. Вона висіла в кімнаті поруч з електролампочкою, була задимлена і не мала ніякої цінності для господаря. Я попросив дружину зайти до бабці Борчанулуй (звати її Аксеня) і купити у неї лампу. На другий день дружина купила лампу за 25 рублів (еквівалент майже 40 доларів, моя зарплата стоматолога тоді була 110 рублів). Дружина все питала мене, навіщо потрібна нам ця лампа, я відповів їй, що ми віднесемо її додому та побачимо. Таким був початок…» - ділиться спогадами власник музею Іван Ботош.
Саме на цьому перетині – культури та соляного промислу – сьогодні вибудовується туристичний маршрут проєкту "Тячівщина – соляний оберіг України", де “Румунська садиба” є важливим місцем для занурення у етнічну та історичну самобутність місцевих румунів
За інформацією Влад Марії Василівни, члена робочої групи з питань підготовки та проведення конкурсу кращого туристичного логотипу Тячівщини, начальника відділу культури Солотвинської селищної ради.
Попередня публікація рубрики:
https://tyachiv-rda.gov.ua/news/9272-rubrika-pro-unkalniy-tyachvskiy-rayon-zakarpatskoyi-oblast-u-ramkah-turistichnogo-proyektu-tyachvschina-solyaniy-oberg-ukrayini-.html
Тячівська районна державна адміністрація
90500, Закарпатська область,
м. Тячів, вул.Незалежності 30
90500, Закарпатська область,
м. Тячів, вул.Незалежності 30
Телефони
(03134) 3-38-87
3-30-27
(03134) 3-38-87
3-30-27
Електронна пошта
tyachivrda@carpathia.gov.ua
tyachivrdaua@ukr.net
tyachivrda@carpathia.gov.ua
tyachivrdaua@ukr.net
Графік роботи
Пн-Чт: 08:00 - 17:00
П’ятниця - 08:00 - 15:45
Пн-Чт: 08:00 - 17:00
П’ятниця - 08:00 - 15:45
Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше