Рубрика: Про унікальний Тячівський район Закарпатської області (у рамках туристичного проєкту «Тячівщина - соляний оберіг України») » Тячівська районна державна адміністрація

Тячівська районна державна адміністрація

Офіційний веб-сайт Тячівської районної державної адміністрації

Рубрика: Про унікальний Тячівський район Закарпатської області (у рамках туристичного проєкту «Тячівщина - соляний оберіг України»)

2025-12-25 14:25:19

СОЛЯНИЙ КРАЙ ПІД ПОКРОВОМ СВЯТОГО МИКОЛАЯ: дерев’яна церква ("нижня") Середнього Водяного

У селі Середнє Водяне Тячівського району, за адресою вул.Дечебал, 132, розташована унікальна пам’ятка народної архітектури — дерев’яна Церква Святого Миколая Чудотворця ("нижня"), що є невід’ємною частиною культурної та духовної спадщини Тячівщини — краю солі, віри та вікових традицій.

Святий Миколай у народній традиції Закарпаття вважався заступником подорожніх, людей, які займаються важкою фізичною працею та людей небезпечних професій. Для солекопів і перевізників солі він був духовним покровителем, до якого зверталися перед початком важкої праці, тривалих мандрів і небезпечних переходів через гірські перевали та річкові переправи.

"Нижня" Миколаївська церква знаходиться на відстані одного кілометра від "верхньої та органічно доповнює сакральний ландшафт долини Тиси, де здавна формувався особливий уклад життя, пов’язаний із соляним промислом і торгівлею. Саме тут віра була духовним оберегом, тихим місцем спокою для працівників соляних шахт, мандрівників і мешканців краю.

Ця церква молодша за свою сусідку - Церкву Святого Миколая ("верхню"). Її побудовано в XVII столітті. Дах нижньої церкви так само вкритий ґонтом.

Нещодавно під час ремонту в ній були виявлені давні розписи.

Дерев'яний храм, пам'ятка народної архітектури та монументального живопису XVII століття, пам'ятка національного значення. Охоронний номер 70042.

"Нижня" Миколаївська церква складається з двох дубових зрубів – більшого прямокутного, що ділиться на наву і бабинець, і меншого п'ятигранного вівтарного зрубу. Обидва зруби вкрито високим двосхилим дахом під ґонтовим покриттям та охоплено стрічкою опасання. Всередині центральне приміщення перекрито арковим склепінням, бабинець – трапецієподібним,а вівтарний зруб – плоским перекриттям. Висока каркасна вежа вкрита шатром, характерним для багатьох церков Рахівщини.

Суворий на вигляд храм позбавлений будь-яких прикрас, хіба що невеличкі віконця порушують монолітну поверхню зрубів. Цікавою особливістю є двері на південному фасаді, натомість західний дверей немає.

Напис на зрубі розповідає, що "подважен бисть храм святий року божого 1699". Майстер був місцевим русичем, а церкву підважували для заміни нижніх зігнилих колод зрубу. Отже, храм збудували найменше за 40–50 років до підважування, тобто в середині XVII століття.

Церква знаходиться на горбі, тому для маломобільних людей буде важко туди добратись. А в загальному, розташування храму є зручним, близько до центральної дороги, тобто і автомобільним транспортом і велосипедом і навіть піші прогулянки будуть актуальні.

За інформацією Влад Марії Василівни, члена робочої групи з питань підготовки та проведення конкурсу кращого туристичного логотипу Тячівщини, начальника відділу культури Солотвинської селищної ради.

Попередня публікація рубрики: https://tyachiv-rda.gov.ua/news/9311-rubrika-pro-unkalniy-tyachvskiy-rayon-zakarpatskoyi-oblast-u-ramkah-turistichnogo-proyektu-tyachvschina-solyaniy-oberg-ukrayini.html