ЖИВА КОЛЯДА УГЛЯНСЬКОЇ ГРОМАДИ: ТРАДИЦІЯ, ЩО ЄДНАЄ ПОКОЛІННЯ
Коляда в Углянській громаді — це давній різдвяний звичай, який із покоління в покоління передає духовні цінності, єдність і любов до рідної землі.
Напередодні Різдва мешканці готуються до свята: прибирають оселі, готують традиційні страви та вивчають колядки.
На Святвечір родини збираються за столом із дванадцятьма пісними стравами — кутею, узваром, варениками. Після молитви, з появою першої зірки, розпочинається колядування: колядники ходять від хати до хати, прославляючи народження Христа.
Особливістю Углянської коляди є гуртове колядування. Діти, молодь і дорослі об’єднуються у колядницькі гурти, несуть прикрашену різдвяну зірку та співають колядки з побажаннями миру, здоров’я та достатку.
Господарі радо зустрічають колядників, дякують їм і обдаровують гостинцями. Вважається, що чим більше колядників завітає до оселі, тим щасливішим буде рік. Після дитячих гуртів коляду продовжують дорослі чоловіки, а зібрані кошти передають до церкви.
У громаді здавна вірять: першими мають колядувати хлопці — на добробут родини.
Цьогоріч колядували колективи «Різдвяна зірка», «Різдвяний дзвін», «Звіздарі», «Нова радість стала», перевтілюючись у традиційних різдвяних персонажів.
У селі Мала Уголька збережено унікальний звичай сповіщати про початок коляди звуком старовинного рогу бика, який передається з покоління в покоління.
Коляда в Углянській громаді — це не лише обряд, а жива традиція, що об’єднує людей і наповнює серця радістю та надією.


