Про нагальні питання галузі культури йшлося у четвер, 23 січня, у м. Перечин під час зустрічі заступника голови ОДА Ольги Травіної, директора департаменту культури ОДА Оксани Бабунич,

---

начальника відділу транскордонного співробітництва і євроінтеграції ОДА Уляни Гурчумелії, керівника Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури Ганни Дрогальчук та фахівцівпідрозділів культури з Перечинського, Ужгородського та Великоберезнянського районів.
- Незважаючи на чисельні розмови про пріоритети культури, духовної складової, ми, на жаль, мусимо констатувати, що ситуація не покращується. Ні для кого не буде секретом те, що заклади культури просто виживають. Ми сьогодні поговоримо про те, яким чином отримати фінансування не розраховуючи лише на районний чи обласний бюджет, але і з інших джерел, -різноманітних фондів, програм, – зазначила Ольга Травіна.
Директор департаменту культури ОДА Оксана Бабунич повідомила, що під час мапування і моделювання мережі надання публічних сервісів та послуг, на мапу нанесено всі наявні об’єкти закладів культури з урахуванням нормативів, розроблених КМУ (тобто, скільки має бути клубів, бібліотек, кіноустановок, мистецьких шкіл на одиницю населення) з урахуванням відстані між цими об’єктами і затратою часу, на отримання послуг. Це надасть можливість побачити реальну картину та збалансувати розподіл державних коштів між дійсно необхідними і пріоритетними для громад об’єктами. Мережа пройшла погодження в Мінкультури і передана в Мінрегіон. Всі проекти, які будуть подаватися на фінансування з ДФРР, будуть узгоджуватися з цією мережею.
Оксана Бабунич також підкреслила, що видатки обласного бюджету скорочені, і суттєво. Відповідно до бюджетного кодексу ремонт комунальних закладів і установ, які знаходяться на території певної адміністративно-територіальної одиниці, здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів. Фінансувати такі роботи безпосередньо з обласного бюджету не можна, хіба що шляхом прийняття сесією облради рішення про передачу коштів місцевому бюджету. Саме таким чином у 2019 році за кошти обласної Програми охорони культурної спадщини почали фінансувати роботи, пов’язані з реставрацією пам’яток у Хустському і Воловецькому районах.
Керівник Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури Ганна Дрогальчук закликала подавати заявки на участь у конкурсних програмах Українського культурного фонду, який фінансово підтримує якісні та інноваційні культурні проєкти. Учасникам зустрічі порекомендованоі ресурсний центр «ГУРТ», який постійно оновлює інформацію про конкурси, гранти, конференції, які дають можливості для пошуку партнерів по реалізації різних проєктів і тд.
Про особливості участі в міжнародних програмах, за кошти яких здійснюють фінансування проєктіврозповіла начальник відділу транскордонного співробітництва і євроінтеграції ОДА Уляна Гурчумелія.«На сьогодні ще відкритий (до 13 лютого ц.р.) конкурсний відбір проєктів, який діє у рамках Спільної операційної програми «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2014-2020». Одним із пріоритетів даної Програми є підтримка місцевої культури та історичної спадщині разом з туризмом.Тому головною метою проєкту має бути залучення якомога більшої кількості туристів», - зазначила вона. Вся інформація про конкурс буде розміщена на сторінці Управління зовнішньоекономічних зв’язків, інвестицій та транскордонного співробітництва на офіційному сайті Закарпатської ОДА.
На зустрічі мова йшла й пророзподіл функцій та обов’язків в райдержадміністраціях.Оксана Бабуничвисловиластурбованість відсутністю відповідальної особи в сфері охорони культурної спадщини у більшості адміністративно-територіальних  одиниць. Вона відзначила, що це фактично є обмеженням можливостей по використанню коштів, які виділяються як з бюджетів, так і позабюджетних джерел на охорону культурної спадщини.
Директор департаменту культури ОДА наголосила, що поряд із заходами для широкого кола громадськості, повинні бути і адресні заходи для задоволення освітніх і культурних потреб. А це є одниміз пунктів регіональної стратегії розвитку, поряд з охороною культурної спадщини. Акцентувалосятакож на забезпеченні ведення обліку відвідувачів культурно-мистецьких заходів, з зазначенням гендерної складової, вікових категорій, тощо.