Досі вважалося, що день народження крайового футболу – 1 вересня 1893-го, тобто початок нового навчального року в школах.

---

Вочевидь, так вирішили, не знаючи, що 1893-го у краї лютувала холера, тож стартував навчальний рік на місяць пізніше. І саме в середині жовтня, а не в червні, як планували раніше, у Будапешті (Закарпаття тоді теж входило до Австро-Угорської імперії) відбувся семінар, організований міністерством релігійної та державної науки. Про важливість цього заходу свідчить той факт, що на нього завітав сам міністр граф Олбін Чакі. Учасників тоді ознайомили з новими ігровими видами спорту – великим тенісом, бадмінтоном та футболом. На семінарі були і троє закарпатських викладачів гімнастики: І. Медрецький з Ужгородської гімназії, М. Кабацій з Мукачева та Г. Бенеча з Берегова. Повертаючись додому, вони закупили відповідну літературу та футбольні м’ячі. До речі, як писав у своєму дослідженні В. Федак, «цей спортивний сувенір був дуже дорогим – 7 корун, за які в той час можна було купити центнер високоякісної пшениці або два центнери кукурудзи».
Іштван Медрецький одразу взявся за справу: ознайомив гімназистів із правилами гри, а відтак почав із ними опановувати ази футбольної науки на спортмайданчику, який звели того ж року на незабудованому лівобережжі (вул. Вербова) – він проіснував до 1929-го. 7 гольдів землі (майже 4 га) для цього виділив мер Ужгорода Міхай Фінцицький.
Таким чином, футбол на Закарпатті з’явився в 1893 році зовсім не випадково. Цьому передували реформа освіти в Угорщині, зміна у ставленні влади до значення уроків гімнастики в школах та кваліфікації вчителів, зацікавленість самих учнів до тренувань.
Перший офіційний поєдинок новостворена команда Ужгорода, що складалася з гімназистів та студентів, які навчалися в Будапешті, Празі, Відні й Ужгородській гімназії, провела 15 серпня 1901 року. Її суперником стали футболісти відомого на той час колективу «Будапештський атлетичний клуб». Газети «Унгварі кезлень» («Ужгородські вісті»), «Унг» («Уж»), «Готарселі уйшаг» («Прикордонна газета»), «Берег-католікуш семле» («Греко-католицький огляд») та інші зробили чудову рекламу цьому поєдинку. Більше тисячі глядачів спостерігали за його перебігом. Перед початком та в перерві грали духовий оркестр міського військового гарнізону та ще один – циганський. Гості з Будапешта виграли, але все ж то було справжнє свято на новому стадіоні, спеціально спорудженому на місці теперішнього «Спартака».
Перший ФК, «Ужгородський атлетичний клуб», створили у 1910 році. У 1914-му він досяг значного успіху – виграв зональні змагання і вийшов до фіналу першості всієї тодішньої Угорщини. На жаль, фінальні матчі не відбулися через військові дії Першої світової.
Після розпаду Австро-Угорської імперії Підкарпатська Русь за Сен-Жерменським договором була приєднана до Чехословацької Республіки. Саме з 1919 року розпочався новий відлік у розвитку футболу Закарпаття. У 1920-му, за вказівкою Чехословацької футбольної асоціації, тут створили так звані футбольні жупи: слов’янську (до неї увійшли спортсмени чеської, словацької та русинської національностей) й закарпатську (Карпатолйої лобдоруго керулет), в якій зібралися угорці. Обидві організації працювали самостійно, згідно зі своїми статутами. Більшість слов’янських клубів формувалися на базі чеських військових гарнізонів та службовців адмінапарату. Такі команди створили в Мукачеві, Ужгороді, Берегові, Виноградові, Хусті, Тячеві, Рахові, Перечині. Русинських колективів, попри те, що в краї на той час проживало майже 500 тисяч представників цієї національності, не було. Тільки 15 серпня 1925-го заснували перший такий – СК «Русь» (Ужгород), який провів дебютний офіційний матч 4 червня 1926 року. Кольори клубу були червоно-зелені, зліва розташовувалася емблема – бурий ведмідь на синьо-жовтому фоні.
Перший чемпіонат Підкарпатської Русі серед чехословацьких і окремо угорських команд пройшов у 1921-му. Переможцем серед слов’янських колективів стала «ЧсСК», серед угорських – «УМТЕ» (обидві – з Ужгорода). З 1926 року учасниками чемпіонату краю стали СК «Русь», «Духнович» (Мукачево), з 1932-го – «Бескид» (Виноградово), з 1934-го – «Русь» (Хуст). Наприкінці 1920-х – початку 1930-х у чемпіонаті Підкарпатської Русі брали участь 9 команд із Ужгорода: 5 угорських, 3 чехословацькі та 1 русинська – СК «Русь». Саме останній став найвідомішим нашим клубом у довоєнній історії. Із 1926 по 1938 роки він здобув по 6 перемог у чемпіонатах Підкарпатської Русі й Східної Словаччини, двічі був абсолютним чемпіоном Словаччини з футболу. У сезоні 1936-1937 рр. «Русь» стала учасником чемпіонату чехословацької державної ліги.
Звичайно, на історії розвитку футболу Закарпаття негативно позначилися різні політичні події, руйнівні стихії двох світових воєн. Та все ж це позитивний досвід. І саме з СК «Русь» почався відлік великих досягнень. Потім були ужгородські «Спартак», «Верховина», «Говерла», «Закарпаття», мукачівські «Приладист» та «Карпати», нинішні ФК «Минай» та ФК «Ужгород»…
На фото. 1901 рік. Невідомий автор зафіксував ужгородських гімназистів, у т.ч. й футболістів, які зі своїми наставниками вирушають на першість Угорщини зі спортивних ігор у Будапешті